Війна закінчиться. Настане мир. Україна розквітне!
| << До змісту номера (“Джміль” № 10 /2020) | < До попередньої статті До наступної статті > |
Чернівецький національний університет
Мандруємо світом у пошуках архітектурних перлинок, користуючись послугами агенції віртуальних подорожей “Навколо світу”, та позначаємо великими наліпками дива архітектури на Джмеликовій мапі світу.
Восьма подорож — до нашої рідної країни. Ми помандруємо у найменшу область України, в місто, назва якого походить від фортеці Чернь і в якому можна побачити будинок-корабель, хоч воно розташоване далеко від моря.
Знайшли це місто на мапі? Відкривайте журнал і читайте про один із найстаріших університетів України, зображений на восьмій великій наліпці.
Чернівецький 
імені Юрія Федьковича — один із найстаріших університетів 
та окраса міста Чернівців. Його почали споруджувати років тому за проєктом чеського архітектора Йозефа Главки і будували аж 18 років!
Спочатку в цій будівлі жили митрополити — головні священники краю. Згодом вона стала .
Цікаво більше дізнатися про один з найгарніших університетів України? Ставайте читачами друкованої версії журналу “Джміль” і вирушайте до Чернівців, адже для передплатників Джмелик завжди завчасно бронює місця в усіх експедиціях. Ви зможете також дочитати історію зі словами-картинками до кінця і доповнити її словами-наліпками.
- Що вам нагадує будівля університету?
- Які ознаки говорять про те, що це старовинна будівля?
- Опишіть споруду. Знайдіть слова, які допоможуть передати її красу.
Лише читачі журналу отримають у подарунок велику наліпку та мапу навколосвітньої подорожі (журнал “Джміль”, 2020, № 1), а також зможуть прочитати детальний звіт Джмелика про кожну знайдену архітектурну перлинку.
Збирайте колекцію разом із Джмеликом та його друзями і користуйтеся послугами агенції віртуальних подорожей. 10 журналів — 10 колекційних наліпок — 10 диво-будівель з усього світу.
До скарбнички методиста
Матеріал допомагає виховати читачів-діячів, пробудити в малят інтерес до самостійного читання та складання власних творів, навчити їх якомога точніше й виразніше висловлювати свої думки, сприяє розвитку мовлення, асоціативного мислення та уяви дітей, розширює їхній активний словник, поглиблює знання рідної мови.
Такі невеличкі твори зі словами-малюнками якнайкраще відповідають потребам читачів-початківців — вихованців старшої групи дитячого садка та першокласників. Малята не просто читають цікаву історію, а й активно діють: вставляють відповідні слова на місця пропусків, добирають синоніми, шукають і “пробують на смак” різні варіанти слів — замінників зображень.
Цей матеріал — один із прикладів тексту з пізнавальною інформацією для дошкільнят і молодших школярів. Обговоріть із малятами особливості цього тексту, запитайте, як вони його назвали б, чому саме так. Чим він відрізняється від казки, інших жанрів художньої літератури? Навіщо і коли потрібні такі тексти?
Запропонуйте дітям знайти у статті наукові відомості, з’ясуйте, що з прочитаного їх найбільше вразило, про що вони могли здогадатися, роздивляючись будинок. Можливо, якусь інформацію вони захотіли перевірити. Чому? Як саме вони планують це зробити? Які джерела використають для цього? Чому саме їх?
Запитайте малят про їхні враження від будівлі. Це сучасна будівля чи давня? Як про це можна здогадатися? Чим сучасна архітектура відрізняється від давньої? Як прикрашали будівлі у минулому і як оздоблюють нині? А який вигляд матимуть будівлі у майбутньому?
Запропонуйте дітям зазирнути всередину університету. Які в ньому коридори? А кімнати? Які кімнати мають бути в університеті? Чому саме такі? Чим будівля університету має відрізнятися від дитячого садка? А від школи?
Запропонуйте дітям уявити себе архітекторами: придумати будівлю закладу освіти у своєму населеному пункті, створити її модель за допомогою конструктора чи підручних матеріалів або намалювати.
Така робота вчить малят не просто читати, а опрацьовувати текст: відштовхнувшись від змісту, йти далі, уточнювати та розширювати його, розмірковувати, самостійно досліджувати проблему, ставити запитання і знаходити відповіді.
Матеріал може стати родзинкою занять з інформаційної культури, уроків інтегрованих курсів “Мистецтво”, “Я досліджую світ”, “Українська мова та читання”, занять з образотворчості та конструювання.