Свято щодня

Січень

Рекомендації щодо роботи з дітьми, приуроченої до грудневих свят, ви знайдете за посиланням.



1 січняВсесвітній день миру

1967 р. папа римський Павло VI проголосив 8 грудня Всесвітнім днем миру. А 17 грудня 1969 р. Генеральна Асамблея ООН визнала цей день офіційним святом, під час якого люди закликають уряди всіх країн припинити війни.

Поговоріть з малятами про те, наскільки важливо, щоб мир панував в усіх куточках нашої планети, як іноді важко його досягти і як легко можна порушити — одним необачним кроком. Поміркуйте над тим, що може зробити кожна людина для збереження миру на Землі.

Робота з дітьми впродовж дня

  • Гра-привітання “Вітаємося без слів”: запропонуйте дітям показати рухами та мімікою бажання привітати людину, подружитися з нею.
  • Бесіда “Під мирним небом”: розмова про толерантність, про те, як можна залагодити непорозуміння без зайвих образ.
  • Обговорення коміксу “Від щирого серця” (“Джміль”, 2016, 4 та е-додаток до нього).
  • Діалог-міркування “Хто мир захищає?”.
  • Діалог “Поділіться усмішкою”: поговоріть з дітьми про те, що захистити мир можна досить простими діями — навчитися домовлятися, бути толерантним до інших, не вдаватися до силових заходів без необхідності тощо.
  • Образотворча діяльність “Вітальна листівочка мешканцям іншої країни”.

3 січняДень народження соломинки для коктейлів

Спочатку трубочки для коктейлів виготовлялися з соломи — порожнистих житніх стебел, від чого цей винахід і отримав свою назву — “соломинки”. Хоч сьогодні соломинки стали буденним явищем нашого життя, але і їх не обійшли своєю увагою дизайнери — вони мають різні розміри, форми, кольори, прикраси... Нині творчі люди нерідко використовують соломинки для коктейлів для виготовлення різних поробок і незвичайних сувенірів.

У цей день варто поговорити з дітьми про різноманітні напої, визначити, чим вони схожі та чим відрізняються один від одного, як ми їх звикли вживати, як правильно сервірувати стіл. А ще дайте дітям змогу пофантазувати, побути винахідниками і придумати різні нестандартні способи використання звичайних предметів.

Робота з дітьми впродовж дня

  • Бесіда “Для яких напоїв потрібна соломинка?”.
  • Гра‑дослідження “Як можна використати соломинку?”.
  • Образотворчо‑винахідницька діяльність “Соломинка‑помічниця” (поробки з використанням соломинок).
  • Вправи на розвиток дихання з використанням соломинки.
  • Гра‑спогад “Соломинка у казках”: діти пригадують казки, персонажі яких використовували солому або соломинки.
  • Інсценізація‑імпровізація “Пригоди Соломинки”: діти придумують казку про пригоди соломинки і одразу ж її розігрують (для виготовлення декорацій можна використати конструктор).
  • Гра‑асоціація  що схожа соломинка?”.
  • Образотворча діяльність “Піна, фарби й соломинка намалюють нам картинку” (“Джміль”, № 4, 2014).

11 січняМіжнародний день “дякую”

Цей день можна без перебільшення назвати однією з найбільш “ввічливих” дат у році. Слова подяки мають магічні властивості — з їх допомогою люди дарують один одному радість, висловлюють увагу і передають позитивні емоції. Без них наше життя стало б сірим і похмурим.

Розкажіть дітям про “чарівні слова”, поговоріть з ними про те, коли ми їх використовуємо і навіщо, чому ми не можемо обійтися без “чарівних слів”, поміркуйте всі разом: що було б, якби “чарівних слів” не було, чи тільки за допомогою слів ми виражаємо свою вдячність та повагу іншим людям.

Робота з дітьми впродовж дня

  • Бесіда “Чи бувають слова чарівними?”.
  • Гра “Скажи «дякую» по‑різному”: діти придумують, як можна сказати “дякую” за допомогою жестів, погляду, рухів тощо.
  • Читання та обговорення казки “Як ведмедик став чемним?” (стаття “Чи складно бути чемним?”, “Джміль”, № 2, 2014).
  • Гра‑роздум “Кому і за що ми можемо подякувати?”: діти вибирають об’єкт живої або неживої природи, якому вони подякували б.
  • Образотворча діяльність “Намалюй слово дякую”.

16 січняДень льодовара

Це професійне свято всіх заливників льоду — і фахівців, що працюють на великих льодових аренах, і любителів, котрі заливають для дітвори ковзанки у дворах. Дата вибрана не випадково — саме 16 січня 1901 р. народився американський інженер Френк Замбоні, який винайшов ресурфейсер — льодовий комбайн для відновлення льоду на ковзанках (доти це робилося вручну).

На будь-якій льодовій арені вся увага зазвичай прикута до спортсменів. Однак для успіху виступів важлива не тільки їхня майстерність, а й умови, в яких проходять змагання, і однією з найважливіших серед них є стан льоду. Саме за нього і відповідають льодовари.

Цей день може стати чудовою нагодою розповісти малятам про те, як вода перетворюється на лід, про його властивості, про те, чим лід відрізняється від води. А ще можна поговорити про “льодові” види спорту і про правила безпечної поведінки на льоду. І обов’язково дайте дітям можливість відчути себе льодоварами!

Робота з дітьми впродовж дня

  • Дослід “Як вода на лід перетворюється”.
  • Діалог-порівняння “Чим вода від льоду відрізняється?”.
  • Вправа “Лід який?”.
  • Хвилинка милування “Красень лід”.
  • Дослід “Барвистий лід”: діти зафарбовують воду, наливають у різні формочки, ставлять у морозильник.
  • Дослід-винахід “Смугастий лід”: запропонуйте дітям придумати, як створити кольоровий багатошаровий лід, і допоможіть втілити їхні ідеї у життя.
  • Дослід “Чого боїться лід?”: поміркуйте з малятами над тим, як можна швидко розтопити лід.
  • Дослід “Як довше зберегти лід”: покажіть малятам, що без холодильника можна довго зберігати лід у термосі — фабричному або саморобному (покласти лід у коробку та загорнути у багато шарів газет, рушників, ковдр тощо). Порівняйте, у яких умовах лід довше зберігається — у коробці, де його багато і порожнього місця зовсім немає, чи у такій самій тарі, де мало льоду і багато вільного місця.
  • Дослідження “Де знайти лід?”: на прогулянці пошукайте лід навколо, поміркуйте, чи завжди він безпечний для людей, як його можна прибрати.
  • Дослідження “Як сніг на лід перетворитися може?”: на прогулянці спробуйте з малятами сильно ущільнити сніг (через деякий час він стане подібним до льоду); розлийте воду і поспостерігайте, як швидко вона стане льодом, визначте, від чого залежить швидкість перетворення.
  • Бесіда “Чи може лід небезпечним стати?”.
  • Вправа-асоціація “На що схожий лід?”.
  • Дослід-образотворчість “Льодові візерунки”: діти дістають кольоровий лід з морозильника, у мисці викладають візерунки, заливають звичайною водою, ще раз ставлять у морозильник.
  • Виставка “Незвичайні візерунки”: діти влаштовують для батьків вернісаж барвистих льодових картин.

17 січняДень дитячих винаходів

Чи знаєте ви, що об’єднує водні лижі, хутряні навушники, фруктове морозиво на паличці й шрифт Брайля? Всі ці предмети були винайдені дітьми! Щороку більше 500 тис. дітей і підлітків винаходять різні гаджети та ігри, створюють і модифікують роботів і техніку. І дитячі винаходи, поза сумнівом, роблять наше життя зручнішим.

Поговоріть з дітьми про те, як цікаво придумувати щось нове або вдосконалювати вже знайомі речі, розкажіть їм про найбільш визначні винаходи людства, професію інженера, важливу роль точних та природничих наук сьогодні. Порадійте креативності малят і надайте їм можливість спробувати себе у ролі винахідників.

Робота з дітьми впродовж дня

  • Бесіда “Природа — мудрий винахідник” (Джміль, № 2, 2015 та е-додаток).
  • Гра‑асоціація “Що придумала природа?”.
  • Гра‑дослідження “Для чого нам скріпка (паличка, кубик, аркуш паперу) може згодитися”: діти придумують, як можна у нестандартний, незвичний спосіб використати знайомі предмети.
  • Досліди з літальними апаратами, виготовленими власноруч (стаття “Від гвинта!”, Джміль, № 4, 2014).
  • Креативне конструювання‑винахідництво “Диво‑машина‑помічниця”: діти конструюють машину, яка не тільки їздить, а й допомагає виконувати ще якусь роботу. Наприклад, везе нас у гості та ще й прибирає вулицю.
  • Образотворча діяльність — виготовлення поробок з природного матеріалу.

18 січняМіжнародний день зимових видів спорту

Мета свята — підвищити інтерес до зимових видів спорту і залучити молодь до активного способу життя. Цей день дає можливість насолодитися снігом, зануритися у світ зимових видів спорту. Важливо навчати дітей сприймати їх не тільки як змагання, а й як чудові розваги.

Поговоріть з дітьми про важливість прогулянок на свіжому повітрі, про зиму, сніг, а також захопливі ігри, зимові розваги і заняття людей, які нині стали видами спорту. Розкажіть малятам про спортсменів, притаманні їм риси характеру, особливості різних видів спорту, поміркуйте разом: як ми можемо випробувати себе у різних видах спорту та що для цього потрібно.

Робота з дітьми впродовж дня

  • Сюрпризний момент “Телевистава” з використанням макета телевізора та лялькового театру.
  • Бесіда про зимові види спорту.
  • Гра “Що потрібно, аби стати...”: педагог називає види спорту, діти по черзі називають риси характеру, які їм слід сформувати в собі, щоб стати чемпіонами у цих видах спорту.
  • Дослідження‑розмірковування “Чому лижі по пухкому снігу їдуть?”: педагог розкриває дітям принцип, за яким побудовано лижі, діти досліджують, де ще використовується цей принцип.
  • Дослідження‑розмірковування “Чому ковзани легко рухаються по льоду?”.
  • Дослідження‑розмірковування “Що допомагає стрибуну з трампліна триматися у повітрі?”.
  • Фізкультпауза “Ми — спортсмени”: діти імітують рухи спортсменів — лижників, біатлоністів, саночників, ковзанярів тощо.
  • Бесіда‑роздум про правила поведінки на лижні, ковзанці, під час спуску з гори на лижах тощо.
  • Образотворча діяльність “Краса руху”: діти зображують спортсменів (стаття “Тих сьогодні намалюю, хто для нас усіх працює”, “Джміль”, № 1, 2014).

24 січняМіжнародний день ескімо

Саме у цей день у 1922 році власник магазина солодощів у місті Онава (штат Айова, США) Християн Нельсон отримав патент на ескімо. Ескімо (“пиріжок ескімоса”) — це вершкове морозиво на паличці, покрите шоколадною глазур’ю. І, звісно ж, ескімо — не просто морозиво, а й символ безтурботних літніх днів, смак дитинства...

Проведіть з дітьми цікавий день “зі смаком дитинства”: поговоріть про солодощі, їхній смак, особливий запах, “плюси” та “мінуси”, проведіть віртуальну екскурсію на кондитерську фабрику, дізнайтеся, з чого і як виготовляють солодощі, придумайте “солодкі казки”, послухайте “солодку музику”.

Робота з дітьми впродовж дня

  • Бесіда “З чого роблять морозиво?”.
  • Гра‑експеримент “Як морозиво зберегти?”: вихователь дає дітям лід, а вони придумують, випробовують і порівнюють різні способи якомога довшого його збереження.
  • Вправа‑асоціація “Морозиво яке?”, “Морозиво на що схоже”.
  • Усміхнене дослідження “Яким буває морозиво?”: запропонуйте дітям класифікувати морозиво, визначити основні властивості кожного виду морозива.
  • Дидактична гра “Добре — погано”: діти визначають ситуації, коли морозиво може зашкодити.
  • Гра‑експеримент “Навіщо морозиву паличка”: діти виконують дослід і з’ясовують, навіщо морозиву паличка.
  • Віртуальна екскурсія “Як народжується морозиво”.
  • Дослід “Чи всі речовини однаково замерзають?” (див. публікацію “Стародавній рецепт морозива” (“Джміль”, 2018, № 1)).
  • Дослід “Як без тепла лід розтопити” (див. публікацію “Стародавній рецепт морозива” (“Джміль”, 2018, № 1)).
  • Бесіда “Ескімо для білого ведмедика”: як “морозиво“ (лід та заморожені продукти) допомагає тваринам у зоопарку переносити літню спеку.
  • Складання історії у малюнках про морозиво.
  • Виготовлення морозива без морозильника (див. публікацію “Стародавній рецепт морозива” (“Джміль”, 2018, № 1)).
  • Пригощаємо батьків смачним морозивом.

28 січняДень відкриття Антарктиди

28 січня 1820 р. учасниками першої російської антарктичної експедиції (1819–1821 рр.) під командуванням Ф. Беллінсгаузена і М. Лазарева було відкрито шостий і останній материк Землі — Антарктиду.

Це єдиний континент на планеті, на якому заборонено розміщення будь-яких військових об’єктів. Дотепер територія Антарктиди не належить жодній країні світу, на ній дозволена тільки наукова діяльність.

Площа Антарктиди становить близько 14 млн км. Отже, цей материк майже у 4 рази менший, ніж Євразія — той, на якому живемо ми. Але взимку він значно збільшується в розмірах за рахунок криги.

Розкажіть дітям про найтаємничіший континент нашої планети: про мешканців Антарктиди — тварин та рослини, умови їх існування, порівняйте їх з природніми умовами в Україні та інших уже відомих дітям місцях, розберіться разом, як пристосовуються живі істоти до таких суворих умов.

Зверніть увагу малят на значення цього континенту для людей Землі — близько 80 % запасів прісної води зосереджено саме в Антарктиді, у льодах якої “записано” дані про клімат нашої планети за останні 100 тис. років, спостереження науковців на цьому континенті допомагають прогнозувати зміни клімату та досліджувати сейсмологічну активність в усіх куточках Землі, на антарктичних базах тестують технології та обладнання, які планують використовувати під час вивчення планет Сонячної системи.

Робота з дітьми впродовж дня

  • Гра-дослідження “Плануємо подорож до Антарктиди”: запропонуйте дітям показати на карті різні маршрути подорожі до цього континенту, зібрати все необхідне для експедиції, спланувати мандрівку (що передусім хочеться побачити дорогою та в самій Антарктиді), вибрати транспортний засіб. Хто швидше збереться? Хто нічого не забуде?
  • Освітня подорож до Антарктиди (див. бесіду за сюжетною картиною на обкладинці “Мадруємо туди, де вічні сніги” та презентацію до неї (“Джміль”, 2018, № 1)): мандруючи з малятами розповідаємо про природні умови континенту, його тварин і рослин.
  • Дослідження-порівняння “Антарктида — чемпіон”: це найбільша пустеля Землі; останній з відкритих материків; його клімат і поверхня нагадують умови на Марсі (тому фахівці NASA проводили тут випробування космічних апаратів “Вікінг”, які мали досліджувати Марс); це також найхолодніший континент Землі (навіть влітку в Антарктиді −30‑50°С), на цьому материку зафіксована найнижча у світі температура (−91.2°С); саме тут дмуть найсильніші вітри тощо.
  • Дослідження “Чому в Антарктиді так холодно?”. За допомогою глобуса та настільної лампи змоделюйте освітлення Сонцем полюсів Землі, покажіть дітям, як сонячні промені “ковзають” по полюсах, і поясніть, що саме тому Сонце не зігріває їх. Щоб діти “відчули це на дотик”, візьміть свічку чи лампу розжарювання і запропонуйте їм піднести до неї руку збоку. Зверніть увагу малят на те, що саме у центрі руки — напроти джерела — тепло відчувається найбільше. Можна напроти лампи (свічки) підвісити кульку — модель Землі (кулька має бути досить великою, адже якщо вона буде малою, промені падатимуть прямо на всю її поверхню) — і через деякий час перевірити, які її місця нагрілися найбільше (найменше). Ті промені, що все-таки потрапляють на поверхню полюсів, сніг та лід відбивають (до 90 %). В Антарктиді ще й тому холодніше, ніж на Північному полюсі, що це найвищий материк Землі (висота поверхні Антарктиди 410 м + лід 2040 м = у 2,8 разів вище, ніж середня висота поверхні інших материків). А чим вище, тим холодніше.
  • Бесіда “Пригоди на антарктичній станції «Академік Вернадський»” (див. публікацію “Українці в Антарктиді” та презентацію до неї (“Джміль”, 2018, № 1)): розкажіть малятам про єдину українську антарктичну станцію, розташовану на острові Галіндез, що є метеорологічною та географічною обсерваторією і працює весь рік без перерв.
  • Моделювання “Айсберг” (див. публікацію “Крижані велетні” (“Джміль”, 2018, № 1) та презентацію до неї): малята вивчають властивості льоду, ознайомлюються з особливостями айсбергів.
  • Дослідження “Рослини Антарктиди” (див. презентацію до публікації “Мадруємо туди, де вічні сніги” (“Джміль”, 2018, № 1)): ознайомлюємося з рослинами холодного континенту, порівнюємо їх з українськими рослинами зі схожими назвами, знаходимо спільне у всіх представників антарктичної флори.
  • Тактична граПінгвіни проти поморників” (“Джміль”, 2018, № 1).
  • Діалог-порівняння “Чи однакові рослини «мешкають» на полюсах Землі — в Антарктиді та Арктиці?”: закріплюємо уявлення дітей про рослини Арктики, порівнюємо їх з українськими рослинами зі схожими назвами, знаходимо спільне та відмінне у представників арктичної й антарктичної флори, розмірковуємо, чому виникли відмінності (зіставляємо кліматичні умови).
  • Флора Арктики

    Рослини Антарктиди та Арктики

  • Діалог-дослідження “Тварини Антарктиди” (див. презентацію до публікації “Мадруємо туди, де вічні сніги” (“Джміль”, 2018, № 1)).
  • ДослідженняІмператорський пінгвін” (“Джміль”, 2018, № 1 та презентація): оповідання зі словами-картинками про птаха-рекордсмена; діти самостійно читають, ознайомлюються з твариною-чемпіоном, порівнюють її з іншими, розмірковують.
  • Дослідження “Як тварини пристосовуються до холоду та життя на льоду”.
  • Діалог-порівняння “Тюлені й риби”.
  • Нелегке життя на суходолі

    Як риби у воді

  • Моделювання “Як пінгвіни гріються”.
  • Моделювання “Як пінгвіни рухаються”.
  • Пінгвіни на суходолі

    Підводний “політ”

  • Конструювання зі снігу “Антарктида”.
  • Гра-фантазія на прогулянці “Пригоди в Антарктиді”.
  • Вікторина “Дива полюсів Землі” (див. публікацію “Небо палає” (“Джміль”, 2018, № 1) та презентацію до неї).
  • Образотворча діяльність “Пригоди пінгвінів”: малята разом придумують сюжет, кожен створює поробку-пінгвіна, після чого усі витвори дітей об’єднують у колективну композицію, на основі якої можна розігрувати сценки з життя родини пінгвінів і знімати мультфільми.
  • Пригодницька виставаКазка про пінгвіна, який хотів літати” (“Джміль”, 2018, № 1 та шаблони для виготовлення ляльок для пальчикового театру).

Про свята лютого читайте за посиланням.