Війна закінчиться. Настане мир. Україна розквітне!  

Клуб кмітливих

Крижані велетні

 

Хочете побути дослідниками-полярниками? Джмелик збирає команду найкмітливіших, найспостережливіших та найдружніших. Долучайтеся до експедиції!

Цікаво знати

Айсберг — це плавуча крижана гора, яка відкололася від льодовика. Заввишки такі гори сягають до 450 метрів над водою, завдовжки — сотні кілометрів. При цьому більша частина айсберга ховається під водою.

На деяких із цих гігантських крижин облаштовують тимчасові науково-дослідні станції, де можуть працювати вчені. Прісної води в айсбергах більше, ніж у всіх річках і озерах Землі, разом узятих. Вчені вже багато років розробляють проекти, які дадуть змогу транспортувати айсберги у посушливі регіони, жителям яких бракує води.

Дізнатися про айсберг-рекордсмен та приховану загрозу, яку несуть льодові гори, зможуть читачі друкованої версії журналу “Джміль”. А ще тільки вони скористаються яскравими наліпками та заселять айсберги тимчасовими пасажирами.

  • Кого можна побачити на айсбергах?
  • Чому ці тварини там знаходяться?
  • Чи можна на айсбергах мандрувати?
  • Чому птахи не в’ють гнізд на цих крижаних горах?
  • Як люди використовують айсберги? А що б додали ви?

Перегорніть сторінку, і дізнаєтесь про ще одне
з антарктично-арктичних див.

Сподобалися зимові задачки на айсбергах? Тоді гортайте й інші випуски журналу “Джміль” та розв’язуйте новорічні математичні задачки.

Прикрась ялинку (2015, № 6) — диво-ялинка-кросворд, яку можуть прикрасити маленькі й старшенькі розумники, знайшовши числові відповіді на запитання Джмелика

Новорічна математика (2016, № 6): розв’язуємо із Джмеликом задачки Діда Мороза і прикрашаємо ялинку для лісових мешканців

Прикрасьмо до свята дитячу кімнату (2017, № 12) — святкові математичні й творчі задачки, які можна знайти у будь-якій дитячій кімнаті

Небо палає

Цікаво знати

Полярне сяйво можна побачити і в північній, і у південній полярній області Земної кулі. Найкраще спостерігати його у безхмарну полярну ніч. Чому ми бачимо в небі ці барвисті візерунки? Тому що з космосу в атмосферу Землі залітають маленькі часточки і притягуються до полюсів нашої планети, як до магніту. Тут вони стикаються з частинками газів, що оточують нашу планету, і згоряють від удару, випромінюючи світло.

Подібне явище можна побачити й на інших планетах Сонячної системи, зокрема на Сатурні та Юпітері. Адже все, що потрібно для виникнення полярного сяйва, — атмосфера і магнітне поле.

Цікаво? Дивовижно? Несподівано? А читачі друкованої версії журналу “Джміль” зможуть ще й кросворд розв’язати та дізнатися про полюси нашої планети більше.

У е-додатку до публікації ви знайдете велику галерею полярних сяйв. Роздивіться їх уважно.

  • Які особливості має полярне сяйво у різний час? А що залишається незмінним?
  • Опишіть це яскраве явище природи. Полярне сяйво яке?
  • Придумайте загадки про полярне сяйво.
  • Чи можна побачити в Україні природне явище, схоже на полярне сяйво? Чим саме воно схоже, а чим відрізняється від полярного?
  • Намалюйте полярне сяйво. Яку техніку малювання краще вибрати? Чому саме таку?

Завантажуйте електронні додатки

Завантажити презентації для дітейКрижані велетні

Завантажити презентації для дітейНебо палає

Залиште адресу своєї електронної пошти, і ми повідомимо вас, коли на сайті з'являться нові публікації та електронні додатки для завантаження.

Email:    

До скарбнички методиста

Тут педагог знайде матеріал для проведення інтегрованих тижнів, днів, занять з ознайомлення з довкіллям, уроків природознавства, занять/уроків з розвитку мовлення, математики: розповіді про цікаві особливості природи полюсів Землі, завдання, які допоможуть закріпити знання малят про найхолодніші куточки нашої планети, розселити по айсбергах тварин Антарктиди відповідно до відповідей математичних задач-історій.

Такий матеріал може стати основою для творчої роботи дошкільнят і молодших школярів — створення колажу, макету чи мультфільму, який розповідає про крижаний континент, складання нестандартних задач-історій, кросвордів, опорних схем тощо.








<< До змісту номера (“Джміль” № 1 /2018)