Перемога неминуча! Настане мир. Все буде Україна!  

Свято щодня

Лютий

Рекомендації щодо роботи з дітьми, приуроченої до січневих свят, ви знайдете за посиланням.

• 2 лютого — Всесвітній день водно-болотяних угідь;
• 2 лютого — День бабака;
• 13 лютого — Всесвітній день радіо;
• 17 лютого — День спонтанного прояву доброти;
• 19 лютого — Всесвітній день захисту морських ссавців (День кита);
• 21 лютого — Міжнародний день рідної мови;
• 21 лютого — Всесвітній день екскурсовода;
• 27 лютого — Міжнародний день полярного ведмедя.

2 лютого — Всесвітній день водно-болотяних угідь

Метою цього дня є привернення уваги до цінності водно-болотяних угідь для збереження нашої планети для майбутніх поколінь.

Розкажіть дітям про користь водойм, необхідність дбайливого ставлення до них і раціонального використання їх багатств, а також дотримання обережності під час перебування біля них.

Робота з дітьми впродовж дня

• Бесіда‑подорож “Експедиція до водиці” (“Джміль”, 2014, № 3 та е‑додатки до нього).
• Вікторина про диво‑тварину за матеріалами статті “Ущипне — то буде знак” (“Джміль”, 2014, № 3 та е‑додатки до нього).
• Гра‑пантоміма “Хто‑хто на водоймах живе?”: кожна дитина по черзі зображає якогось мешканця водойм, решта малят відгадують, що це за тварина, визначають, чи може вона жити біля водойм чи у водоймах.
• Досліди “Що допоможе перейти річку” (“Джміль”, 2014, № 3 та е‑додатки до нього).
• Естафета на прогулянці “По камінцях, по купинах”.
• Вистава‑імпровізація “Пригода на морі”: діти придумують сюжет, розігрують його з “артистами”‑іграшками та декораціями, які виготовили власноруч з природного матеріалу або на заняттях з конструювання.
• Бесіда за картинами та слухання симфонічних ескізів “Море” К. Дебюссі (“Джміль”, 2014, № 3 та е‑додатки до нього).
• Дослід “Як річку перейти і ніг не намочити”: діти придумують різні засоби, які допомагають утриматися на поверхні води, потім на моделі водойми випробовують ці засоби, порівнюють їх.
• Аплікація з геометричних фігур “Пригода на воді” (“ДВ”, 2015, № 7, див. обкладинку).

2 лютого — День бабака

Це народне свято виникло ще за часів Давнього Риму. Багато років воно було і залишається традиційним для Канади і США, та його популярність уже вийшла за межі цих країн. Спостерігаючи у цей день за бабаком, який вилазить зі своєї нори, люди визначають, чи скоро настане весна. Вважається, що досвідчений бабак майже ніколи не помиляється, тоді як офіційна гідрометеорологія і досі не береться робити такі довготривалі прогнози.

Якщо другий день лютого буде похмурим і бабак не зможе побачити свою тінь, але спокійно залишить насиджену нору, висока ймовірність того, що весна буде рання. Якщо день буде сонячним і бабак, спостерігаючи свою тінь, заховається в нору, то зима, швидше за все, триватиме ще шість тижнів.

Під час святкування цього дня традиційно проводять багато різноманітних заходів: фестивалі, народні гуляння, ярмарки тощо.

Розкажіть дітям, навіщо людям знати прогноз погоди, хто і як його робить, що таке довгостроковий та короткостроковий прогноз погоди, де ми можемо з ними ознайомитися. Запропонуйте малятам знайти народні прикмети, що допомагають передбачити погоду, з’ясувати, чи справді вони діють, і, можливо, на основі спостережень відкрити власні прикмети.

Робота з дітьми впродовж дня

• Бесіда-дослідження “Навіщо потрібно знати прогноз погоди?”.
• Діалог-дослідження “Як люди можуть передбачити погоду?”.
• Діалог-розмірковування “Чому виникли народні прикмети?”.
• Дослідження “Які народні прикмети ми знаємо”.

Пригадуємо народні прикмети

• Спостереження “Чи завжди правильно народні прикмети передбачають погоду?”.
• Діалог-розмірковування “Як вітер на погоду впливає” (див. публікацію “На гостині у вітрів”, е-додаток до неї та інші матеріали тематичного випуску “Повітря і вітер” (“Джміль”, 2014, № 1)).

Зрозуміти, як за деталями малюнка визначити силу зображеного на ньому вітру, допоможе цікаве завдання.

Вітерець, вітер, вітрюган

• Дослідження “Такі різні хмаринки”: на прогулянці діти розглядають хмаринки, знаходять у них спільні риси, класифікують, придумують назву для кожної групи; педагог розповідає про назви, які дали хмарам науковці.

Купчасті та перисті хмаринки

• Діалог-дослідження “Як хмаринки допомагають погоду передбачати”.

Дощові хмари

• Бесіда за картиною Миколи Реріха “Небесний бій”: малята визначають, які хмари зобразив художник, на що вони схожі, висловлюють припущення щодо того, яке явище природи невдовзі розіграється на картині, розмірковують про те, чому вона називається саме так.

• Малюнок-спостереження “Дощові хмари”: діти зображують дощові хмари, порівнюють свої малюнки, обговорюють, який дощ з якої хмари може піти (злива, “курячий дощик”, затяжна осіння мряка тощо).
• Діалог-спогад “Як тварини та рослини можуть допомогти передбачити погоду”: пригадуємо з малятами особливості поведінки тварин і стан рослин перед зміною погоди, розмірковуємо над тим, чому тварини і рослини так уважно “стежать за погодою”.
• Дослідження “Передбачаємо погоду”.
• Образотворча діяльність “Перед змінами у погоді”: діти придумують історію, в якій “оживляють” хмари, вітер, рослини, уявляють, як поводяться тварини перед настанням різних природних явищ (як-от град, дощ, гроза тощо), створюють мультфільм, інсценізують історію або ілюструють її, оформлюючи у вигляді книжечки.

13 лютого — Всесвітній день радіо

Цей день почали відзначати у 2012 р. Саме 13 лютого у 1946 р. вперше вийшло в ефір “Радіо ООН”, станція якого розташовувалася в штаб-квартирі цієї міжнародної організації. Це свято покликане сприяти співпраці усіх, хто має відношення до радіо, — чи то великі компанії, чи аматори.

У цей день радіоаматори відправляють численні вітальні радіограми своїм приятелям в усьому світі, що поділяють їхнє захоплення.

Поговоріть з малятами про роль радіозв’язку для передачі різноманітних відомостей, про те, чим він відрізняється від телебачення, яку інформацію радіо передає найкраще, як здійснюється передача радіоповідомлень.

Робота з дітьми впродовж дня

• Діалог “Що ми по радіо дізнаємося”: коли і навіщо нам потрібне радіо, чому за певних обставин ми віддаємо перевагу радіо, а не телебаченню.
• Бесіда-порівняння “Чим телебачення від радіо відрізняється?”.
• Дослід “Розповсюдження радіохвиль”: уявити розповсюдження радіохвиль можна, спостерігаючи хвильки, що розходяться від кинутого у воду каменя (зверніть увагу малят на те, що радіохвилі розповсюджуються одразу в усі боки і слабшають з віддаленням від джерела).
• Гра “Як передаються радіосигнали”: спеціальні радіовежі не дають радіохвилям згаснути, вони допомагають їм розповсюджуватися дуже далеко (діти утворюють ланцюжок “радіовеж”: перша “вежа” передає сигнал, друга повторює його, третя передає четвертій і так далі).
• Бесіда “Коли без радіозв’язку не обійтися?”.
• Гра “Вітальна радіограма”: діти придумують текст вітальної радіограми (педагог нагадує, що він має бути коротким, цікавим, дотепним).
• Створюємо радіопередачу “Один день з життя нашої групи (класу)”.
• Радіопередача у прямому ефірі (для батьків).

17 лютого — День спонтанного прояву доброти

Картина Дональда Золана

У цей день намагайтеся бути добрими до всіх. І не просто добрими, а добрими безмежно і безкорисливо.

Розкажіть дітям, що потрібно допомагати знайомим та незнайомим людям, не розраховуючи на віддяку, що справжнім подарунком може стати добре слово, вчасно вимитий посуд, прибрані іграшки тощо, і не потрібно чекати особливого приводу, щоб порадувати іншу людину подарунком.

Робота з дітьми впродовж дня

• “Добре вранішнє коло”: діти стають у коло, вітаються, бажають один одному доброго дня.
• Перегляд мультфільму “Просто так!” та бесіда за ним.
• Гра “Що може бути подарунком”: діти стають у коло і дарують один одному подарунки — усмішку, гарний настрій тощо.
• Бесіда за коміксом “Як гукнеться, так і відгукнеться” (“Джміль”, 2014, № 3 та е‑додатки до нього): розкажіть дітям, що добро “відгукується” добром, погані справи мають неприємне “відлуння”.
• Образотворча діяльність “Подарунок ПРОСТО ТАК”: діти виготовляють кумедні іграшки та дарують  молодшим вихованцям закладу.
• На прогулянці малята можуть подарувати цікаву гру вихованцям молодшої групи або побудувати для них казковий палац зі снігу.
• “Добре вечірнє коло”: діти стають у коло, бажають один одному гарного вечора.

19 лютого — Всесвітній день захисту морських ссавців (День кита)

Це день захисту всіх морських ссавців та інших живих істот, що мешкають у морях і океанах.

Розкажіть дітям про фауну морів, розкрийте дивовижність та своєрідність океанських мешканців, наголосіть на тому, що ми маємо дбайливо ставитися до морських багатств, охороняти моря, зберігати їхній природний вигляд.

Робота з дітьми впродовж дня

• Бесіда про морських ссавців, серед яких є і синій кит — найбільша істота на Землі (його довжина — біля 30 м, маса — приблизно 180 т).
• Гра‑порівняння “Чим морські тварини від наземних відрізняються?”.
• Придумування загадок про мешканців морів та океанів.
• Вікторина “Най‑най‑най‑…”: педагог розповідає про морських мешканців, наголошуючи на їхніх відмінностях від мешканців суходолу та на тому, що вони вміють робити краще від усіх; діти відгадують, про яку тварину йдеться.
• Пантоміма “У морському царстві”: діти придумують і показують історію з життя морських мешканців.
• Гра‑дослідження “Дихаємо, як кит”.
• Образотворча діяльність на прогулянці: діти виліплюють зі снігу морських мешканців.
• Гра “Море хвилюється”: малята зображають морських мешканців.
• Музична вистава “Як море захистили” за твором Дональда Біссета “Казка про морського царя та китів” (“Джміль”, 2014, № 3).

21 лютого — Міжнародний день рідної мови

Міжнародний день рідної мови проголошено Генеральною конференцією ЮНЕСКО з метою сприяння мовній і культурній різноманітності та багатомовності, поширенню і збереженню мов народів світу. Адже будь‑які кроки в цьому напрямку зміцнюють солідарність людей на основі взаєморозуміння, терпимості та діалогу.

Мова — душа народу, його безцінний скарб, тож у цей день ознайомте дітей з історією рідної мови, народними традиціями українців, нашими піснями, казками, приказками тощо, розкажіть про важливість бережного та дбайливого ставлення до рідної мови.

Робота з дітьми впродовж дня

• Мовленнєва гра “Словесне коло”: вихователь задає тему (наприклад, “Зимові ігри”), діти по черзі називають слова, пов’язані з цією темою.
• Бесіда‑дослідження про епітети та порівняння (“Джміль”, 2015, № 5, рубрика Літстудія та е‑додаток до нього).
• Гра‑порівняння на прогулянці “Шукаємо слова‑прикраси навколо”.
• Бесіда за картинами Роберта Дункана “Зимові розваги” (е‑додаток до журналу “Джміль”, 2014, № 6): малята пригадують зимові розваги, розмірковують і фантазують про події, які трапилися “до” зображених на картині, й про ті, що відбудуться “після”, шукають епітети та порівняння для опису картин.
• Музичне заняття “Танцюємо українські пісні”.
• Гра‑змагання “Хто кого перескоромовить” (“Джміль”, 2014, № 2 та е‑додаток до нього).
• Образотворча діяльність: діти створюють ілюстрації до скоромовки.

21 лютого — Всесвітній день екскурсовода

Коли з’явилася професія екскурсовода, точно не відомо, але очевидно, що її виникнення пов’язане з розвитком міжнародних відносин. З тих пір як люди почали активно подорожувати, відвідувати різні міста і країни, їм стало важко обійтися без допомоги професійних гідів.

Запропонуйте малятам створити музей на цікаву для них тему і стати екскурсоводами; розкажіть їм про музеї, їхню роль у збереженні національної та культурної спадщини.

Робота з дітьми впродовж дня

• Діалог-спогад “Якими бувають музеї”.
• Віртуальна екскурсія “Музеї рідного міста”.
• Бесіда “Хто такий екскурсовод?”.
• Гра-роздум “Як цікаво провести екскурсію?”.
• Обмін думками “Чи цікаво в музеї без екскурсовода?”.
• Бесіда “У якому музеї найцікавіше?”.
• Гра “Незвичайний музей”: діти придумують фантастичний музей (“На морському дні”, “Усередині комп’ютера”), розмірковують над тим, якими мають бути його експонати, про що має розповідати екскурсовод, створюють замальовки або макети залів.
• Роздум “Чи можна створити електронний музей?”.
• Діалог-дія “Який музей ми хочемо створити?” (можна об’єднати дітей у команди): малята обговорюють тематику та формат майбутнього музею, добирають для нього експонати, оформлюють його експозицію.
• Гра “Я — екскурсовод”: малята проводять для батьків екскурсію власним музеєм.

27 лютого — Міжнародний день полярного ведмедя

Головною метою відзначення цього Дня є поширення інформації про полярних ведмедів та привернення уваги суспільства до важливості їх охорони. Також у цей день варто поговорити про необхідність розв’язання проблеми танення льоду в Північному Льодовитому океані — основної загрози для популяцій полярних ведмедів, що може призвести до їх повного зникнення.

Розкажіть дітям про важливість бережного ставлення до тварин, необхідність збереження частини природи неторканою, щоб дикі тварини могли почуватися вільно, жити так, як звикли.

Робота з дітьми впродовж дня

• Бесіда‑порівняння “Такі різні ведмедики”.
• Гра‑дослідження “Що у білого ведмедика найкраще виходить?”: вихователь об’єднує дітей у групи, де вони спільно вирішують, що білому ведмедикові вдається найкраще та які його властивості допомагають у виконанні цих дій.
• Дослідження “Чому ведмедик білого кольору?”: діти виконують “полярну” аплікацію з двома друзями‑ведмедиками — білим і бурим, а потім вирішують, якому ведмедикові краще жити у цій місцевості.
• Дослідження “Як живуть білі ведмедики у різні пори року?”.
• Фізкультхвилинка “Рухаємося, як ведмедики”.
• Перегляд та обговорення мультфільму “Умка”.
• Хвилинка імпровізації “Продовжуємо мультик”: діти придумують продовження пригод Умки та розігрують їх.
• Аплікація “Історія про білого ведмедика”: вихователь обговорює з дітьми, який матеріал краще підходить для аплікації, й дає їм можливість вибрати, як саме вони її виготовлятимуть.

Про свята березня читайте за посиланням.

Залиште адресу своєї електронної пошти, і ми повідомимо вас, коли на сайті з'являться нові публікації та електронні додатки для завантаження.

Email: