Мала сцена

Як море захистили

За твором Дональда Біссета “Казка про морського царя та китів”


Морські глибини — дивовижний світ, сповнений загадок, таємниць та пригод. Про одну з них розповість наша музична вистава. Як музичне оформлення пропонуємо використати фрагменти симфонічної сюїти “Шехеразада” композитора Миколи Римського-Корсакова, який передав розмаїття морських звуків мовою інструментів симфонічного оркестру. Активне слухання цього твору в процесі підготовки вистави допоможе маленьким акторам глибше сприйняти образи морських мешканців, точніше передати їхні особливості в танцювальних рухах та піснях.

Дія І

Звучить I частина “Море і Синдбадів корабель” із симфонічної сюїти М. Римського-Корсакова “Шехеразада”. На заднику сцени — екран, на який проектується зображення морського простору. На сцену виходить Сонце (дорослий), під музичний супровід звертається до глядачів. У цей час діти-хвилі, сидячи навпочіпки, ритмічно піднімають і опускають великі сині шарфи — “море дихає”. Чайки (діти) рухаються між хвиль, до них приєднуються дельфіни (діти). Сонце просувається між ними, розповідає.

Сонце. Ви чуєте цей тихий шурхіт, ледь помітний шепіт? Це — дихання сонного моря. Вже розплющило очі я, Сонце. Зараз піднімуся в небо, залоскочу промінцями хвилі — і море прокинеться, усміхнеться синіми-синіми очима, зашумить радісно. Затанцюють на ньому білі баранці, а над ними заметушаться галасливі чайки… Застрибають, виблискуючи боками, дельфіни. А в глибині така краса! Різнобарвні риби, медузи, краби, восьминоги, дельфіни… Там, під водою, — цілий казковий світ, яскравий і різнобарвний, адже на морському дні є і перлини, й корали, і морські зірки. (Йде).

Танець хвиль, чайок та дельфінів (рухи за вибором музкерівника). Після танцю персонажі залишаються на сцені.

Сонце (голос за лаштунками). Чудове море, спокійне, лагідне, тож я залюбки усміхаюся йому й усім його мешканцям. А це що? (Звучить тривожна музика. На екрані з’являється анімаційне зображення великого кита, який насувається на глядачів. Чути плюскіт води). Що це таке?

Хвилі (стривожено). Це — Кит, великий Кит, страшний Кит! (Здіймають шарфи вгору-вниз).

Сонце. Що це він робить?

Чайки. Він п’є море! Він може випити всю морську воду!

Сонце. Треба терміново повідомити морського царя. Гей, дельфіни! Мерщій до Нептуна! Розкажіть йому про цього Кита! (Дельфіни енергійно кивають. Сцена закривається. Діти — дельфіни і чайки — з’являються перед завісою. Чайки залишаються з правого краю сцени, вигукують: “До Нептуна! До Нептуна!”. Дельфіни просуваються до лівого краю сцени).

Продовження музичної вистави з текстом пісень і нотами до них чекає на вас на сторінках журналу “Джміль”. Не пропустіть прем’єру на Малій сцені!








<< До змісту номера («Джміль» № 3 /2014)