Війна закінчиться. Настане мир. Україна розквітне!
| << До змісту номера (“Джміль” № 9 /2020) | До наступної статті > |
Початок нового життя
Бесіда за сюжетною картиною на обкладинці
(повна версія)
Восени в багатьох із нас починається нове життя: хтось уперше йде до дитячого садка, хтось до школи, студенти — до університетів... І хоч якого різного віку люди поспішають до нових колективів, їхні почуття схожі.
- Згадайте, що ви відчували, коли вперше йшли до дитячого садочка або школи. Дізнайтеся, що відчували ваші друзі. Чи однакові були ваші емоції?
Як не розгубитися в новому місці
Оленка сьогодні вперше йде до школи. Дівчинка дуже хвилюється: чи вдасться їй усе робити правильно і стати зразковою школяркою? А ось поради, якими напучували Оленку родичі. Здогадайся, яку з них дав їй жартома старший брат.
- Будь доброзичливою. Усміхайся, пропонуй допомогу, запитуй. Це допоможе знайти нових друзів.
- Якщо помітиш, що хтось із дітей має незвичний вигляд або робить щось не так, як ти звикла, не смійся і не дражнися. Поспостерігай, а вдома розпитай батьків про те, що тебе здивувало. Усі люди різні, й ми маємо ставитися до цього з повагою.
- Одразу покажи всім, хто тут найрозумніший і найсильніший. Хай знають наших!
- Уважно слухай учительку. Вона скаже, що треба робити, і все пояснить. Коли чогось не розумієш, не бійся спитати.
- Коли щось піде не так, не засмучуйся. Кожен може помилитися і виправитися.
Новий друг
От і минув перший Оленчин шкільний день. Було й захопливо, і весело, й трохи складно, і ніяково, а часом хотілося до мами. Тепер усі першокласники можуть разом пограти на шкільному подвір’ї, поки вчителька розмовляє з їхніми батьками. Погода така тепла, і навколо стільки цікавого! Оленка несміливо роззирається і помічає неподалік свого однокласника. “Добре було б покликати його погратися разом”, — згадує мамину пораду дівчинка. Але одразу ж засмучується: “Я не пам’ятаю, як його звати. Так багато дітей було в класі! Я лиш Іринку запам’ятала, бо в неї окуляри й два хвостики. Та ще Ромчика: він весь час був чимось засмучений, і вчителька намагалася його розрадити”.
Поки Оленка згадувала імена своїх однокласників, хлопчина підійшов до неї й широко всміхнувся:
— Привіт! Я, на жаль, забув, як тебе звати, але ж ми однокласники і маємо дружити. У мене є кольорові крейдочки. Хочеш помалювати?
Оленка від здивування не могла й слова вимовити, лише швиденько кивнула голівкою і взяла з долоні хлопчика білу крейдочку: “Бач, який сміливий! Хоч імені не знав, а звернувся. Тепер моя черга”. Оленка ще трохи помовчала, збираючи сміливість, і промовила:
— Я — Оленка! А як тебе звати?
— Я — Річард. У нас такі імена рідкість, але мій дідусь — американець, то мене на його честь і назвали. Таке ім’я було ще в одного вченого, який досліджував динозаврів. А я їх дуже люблю! Це мої улюблені тварини. Хочеш, намалюю?
Річард узявся креслити щось зеленою крейдою на асфальті. Оленка тільки зібралася сказати: “Як це ти, бідося, з таким іменем живеш? Хлопці, мабуть, дражняться”... Та згадала татову пораду й промовчала. Натомість почала малювати кицьку Сніжану — свою улюблену домашню тварину.
На прогулянці
А тим часом поруч знайомилися, гралися і майже не сварилися інші діти.
- Розгляньте картину і знайдіть:
- Оленку та Річарда;
- Іринку;
- Ромчика;
- діток, які ще не ходять до школи;
- Марго, яка цікавиться комахами.
- У яку гру грають троє хлопців? А в яку двоє? Чи ти вмієш грати в ці ігри?
- Чим зайняті ще трійко дітей? Яке приладдя потрібне для цієї забави? Чи можна робити це самому? А вдвох?
- Як можна бавитися з обручем-хулахупом самому? А як у парі чи в групі дітей?
- Обов’язково випробуйте всі придумані варіанти разом з друзями чи однокласниками. Це допоможе познайомитися й подружитися.
Плани на завтра
Невдовзі за дітьми прийшли батьки. Оленка помахала рукою новому другові. Вона дуже хотіла, щоб завтра знову випала нагода поговорити з Річардом. “Може, почитати вдома щось про динозаврів?” — подумала вона.
- У які ігри ти граєш із друзями? Що цікавить твоїх товаришів? Чи захоплюються вони тим самим, чим і ти?
Удома на Оленку чекав сюрприз-подарунок — журнал “Джміль” із наліпками.
— Сьогодні почалося твоє нове життя, — сказала мама. — Гадаю, у тебе буде багато планів на кожен день. Аби ти все встигала й нічого не забувала, зробімо разом планувальник. У ньому ти позначатимеш те, що вже зробила, й бачитимеш, чому ще треба приділити час.
Планувальник
“Усе встигаю, нічого не забуваю”
|
1 |
Накресліть на аркуші квадрати 3,5 x 3,5 см. Під ними намітьте місця для прорізів. 
|
2 |
Хай дорослий допоможе зробити прорізи канцелярським ножем. А ви розфарбуйте місця для наліпок різними кольорами. 
|
|
3 |
Оберіть серед наліпок ті, що показують справи, які ви часто робите вдома і маєте не забувати. Наклейте їх у квадрати. 
|
4 |
У прорізи щодня вставляйте нову паперову смужку і позначайте на ній те, що зроблено. 
|
- Користуйтеся планувальником щодня,
аби все встигати й нічого не забувати!
Бажаємо вам успішного навчального року в садочку чи у школі,
а ще багато нових друзів та захопливих спільних ігор!
- Уявіть, що знайомий дошкільник, який от-от піде до школи, розпитує вас про шкільне життя. Що його зацікавить насамперед? Як ви відповісте на його запитання?
- Як познайомитися? Які слова допоможуть це зробити? Як їх треба промовити? Які дії допомагають налагодити стосунки?
- Порадьте першокласнику, як збиратися до школи, як планувати свій день, щоб усе встигати й нічого не забувати.
|
Новачкам непросто… Прочитайте “Неможливу історію” (“Джміль”, 2017, № 11) — дотепну сюжетну картину — віммельбух — про неймовірну ситуацію з реальними рисами, що трапилася (чи ні?) у звичайному класі. |
|
“Як усе встигати?” (“Джміль”, 2018, № 2): вчимося планувати час, боротися з його поглиначами, і головне — виконувати все заплановане. |
Завантажуйте інтерактивну версію сюжетної картини
“Початок нового життя”
До скарбнички методиста
Сюжетна картина допомагає маленьким учням розібратися, чим школа відрізняється від дитячого садка, прийняти новий статус школяра, розповідає про цікавинки шкільного подвір’я.
Старші дошкільнята, розглядаючи картину, ніби здійснюють віртуальну екскурсію до школи, дізнаються, що чекає на них через рік, з’ясовують, чим школярі відрізняються від дошкільнят.
Запропонуйте дітям здійснити мандрівку картиною. Разом складіть маршрут, і нехай діти подумки пройдуть ним, описуючи всі цікавинки, які стрінуться їм дорогою: що бачили, що чули, про що розмовляли з дітьми на картині, що цікавого робили тощо.
Матеріал допоможе цікаво провести уроки інтегрованого курсу “Я досліджую світ”, забезпечити наступність між дитячим садком і школою, організувати освітні ситуації, а також стане у пригоді під час проведення інтегрованих уроків/занять, днів, тижнів тощо.