Війна закінчиться. Настане мир. Україна розквітне!  

<< До змісту номера (“Джміль” № 7-8 /2020)

< До попередньої статті   До наступної статті >

Космічна станція

Динозавр у космосі

Екіпаж космічного корабля

Сподіваюся, ви не думаєте, що я вигадую чи жартую? Я справді розпочав свою космічну мандрівку 30 травня 2020 року на космічному кораблі під назвою "Crew dragon", що в перекладі українською означає "Екіпаж дракона". Деякі дорослі чомусь гадають, що дракони і динозаври — це одне й те саме. Тож можна вважати, що весь космічний корабель був названий на мою честь.

Окрім мене, пощастило ще двом американським астронавтам — Роберту Бенкену і Дугласу Герлі. Вони вже не вперше здійснюють космічний політ, тож почуваються набагато впевненіше, ніж я.

Індикатор невагомості

До речі, я не просто подорожую в космосі, я виконую важливу місію і навіть маю спеціальну наукову назву на час польоту — "індикатор невагомості". Думаю, вам цікаво дізнатися, навіщо космонавтам знадобилася іграшка. Тож спробую пояснити простими словами непрості речі.

Перше слово — "індикатор". Так називають прилад або предмет, який дає змогу наочно побачити зміни в стані певного об'єкта або процесу. Наприклад сірник, яким бабуся проштрикує пиріг, стає індикатором готовності пирога. Є дуже важливі індикатори, які контролюють наявність шкідливих речовин у повітрі чи воді. А в космічних кораблях є індикатори невагомості.

Ми звикли, що все на Землі має вагу: люди, будівлі, рослини і тварини, іграшки, камінці, м'ячі. Саме тому підстрибнувши, ніхто не вилітає в космос, а м'яч, який ми підкидаємо вгору, завжди падає вниз. Але от космічний корабель віддаляється від Землі, і настає момент, коли все на його борту втрачає вагу. І цю мить дуже важливо не пропустити, адже у стані, що отримав назву невагомості, всі процеси, зокрема й пересування у просторі та маніпуляції з різними предметами, відбуваються інакше, ніж ми звикли на Землі. Об'єкти, не закріплені в салоні, відірвуться від підлоги і зависнуть. Але як дізнатися про настання невагомості, коли всі предмети на кораблі добре закріплено? Звісно, завести спеціальний індикатор! Ним могло стати що завгодно, але сини Роберта й Дугласа провели голосування і серед усіх своїх улюблених іграшок обрали мене. І я цим дуже пишаюся!

Куди летимо?

Отже, космічний корабель "Crew dragon" був запущений за допомогою ракети "Falcon 9" із космічного центру, розташованого на острові Мерріт у Сполучених Штатах Америки.

Так, для того, аби в космос полетіла зовсім невеличка капсула зі мною та лише двома людьми, потрібна ось така здоровенна конструкція. А все для того, щоб розвинути високу швидкість і вийти на орбіту Землі.

Ракета складається з кількох ступенів із пальним, вони по черзі порожніють, від'єднуються і падають униз. А-а-а-а! Не бійтеся, учені ретельно розраховують місце приземлення цих частин так, щоб вони нічого на Землі не пошкодили. Нерідко вони падають в океан. До того ж їх обов'язково виловлюють. Ступені нашої ракети-носія зможуть використати знову.

Наш космічний корабель прямує зовсім недалечко, лише за 400 км від поверхні планети. Як гадаєте, куди саме? Чи може це бути Сонце або інша планета? Звісно, ні. На такій маленькій відстані по орбіті Землі кружляє МКС — міжнародна космічна станція, де разом працюють дослідники космосу з усього світу.

Вже 31 травня ми були на місці! Політ пройшов успішно. Мені сподобалося!

Вперше в історії світу

Я вже був завершив свою розповідь, але вирішив познайомити вас з Ілоном Маском — людиною, завдяки якій мій політ став можливим!

Він такий сміливий та винахідливий, що створив власну компанію "SpaceX", яка розробляє космічну техніку й організовує польоти. Раніше це було до снаги лише державам. А тепер, схоже, багато хто з вас замислиться, чи не збудувати власний корабель, аби полетіти до зірок разом зі своєю улюбленою іграшкою. Тож до зустрічі!

• Роззирніться навколо. Якими індикаторами користуєтесь ви і ваші рідні?
• Чи можна без них обійтися?
• Дізнайтеся, завдяки кому польоти у космос стали можливими.

Відповісти на це запитання допоможуть такі публікації.

	“Українці підкорюють космос” ("Джміль", 2015, № 1). Розповідь про Сергія Корольова та Павла Поповича, а також досліди: запускаємо ракету та влаштовуємо сеанс “космічного зв’язку”.
	“Курс — на Місяць” ("Джміль", 2015, № 2). Розповідь про українського дослідника космосу Юрія Кондратюка, а також про те, чому Місяць змінює свою форму, та експеримент із запуску ракети.

Залиште адресу своєї електронної пошти, і ми повідомимо вас, коли на сайті з'являться нові публікації та електронні додатки для завантаження.

Email:    

<< До змісту номера (“Джміль” № 7-8 /2020)