Війна закінчиться. Настане мир. Україна розквітне!
| << До змісту номера (“Джміль” № 11 /2020) | До наступної статті > |
Водичка-непосида
Бесіда за сюжетною картиною на обкладинці
(повна версія)
Краплинка, цівочка, струмочок, калюжка, озеро, річка, море, океан... Усе це вода. Життєдайна, необхідна, добре знайома, ба навіть буденна. Але й загадкова, і прекрасна. Чим вона така цікава? Чи насправді вміє перетворюватися і ставати то твердою, то легкою й леткою? Це ви з’ясуєте разом із Джмеликом у його листопадовій пригоді.
Три обличчя нового друга
Холодного осіннього ранку сонний Джмелик почимчикував на кухню. Поставив чайник на плиту і взявся шукати щось на сніданок у холодильнику. Тільки чайник почав закипати, як із його носика вилетів загадковий напівпрозорий хлопчик. Джмелик спочатку трішки розгубився, а тоді набрався сміливості й запитав:
— Овва! Ти хто? Може, джин із чарівної лампи? Тобто з чайника. І як ти тут опинився?
— Я — Хмаринчик.
— Хто-хто? — перепитав Джмелик.
— Хмаринчик — той, хто пурхає в небі легкою хмаринкою, падає дощем або замерзає бурулькою на даху.
— Так не буває — щоб хтось один був аж таким різним.
Хмаринчик розсміявся:
— А от і буває! Познайомимося ближче — побачиш на власні очі. Я ще багато чого вмію.
Прочитайте твердження про воду та позначте істинні символом ✔, а хибні — ✘.
|
Вода вкриває більшу частину планети Земля. |
Вода не має кольору, смаку і запаху. |
||
|
Води на Землі так багато, що можна її не заощаджувати. |
Вода може розчиняти всі речовини. |
||
|
Вода може перетворитися на пару або на лід. |
Вода здатна розчиняти деякі речовини. |
Експеримент "Що розчиняється у воді?"
Візьміть 6 склянок з водою і додайте в них різні речовини, по 2 ложки в кожну. Припустіть, які з них розчиняться у воді, якщо їх добре розмішати, а які ні. Запишіть свої ідеї в табличку, а потім перевірте. Біля назв речовин, які розчиняються у воді, поставте плюсики, а біля тих, які не розчиняються, — мінуси.
|
|
Розчиниться чи ні? |
Розчинилося чи ні? |
|
Цукор |
|
|
|
Крейда |
|
|
|
Сіль |
|
|
|
Ґрунт |
|
|
|
Олія |
|
|
|
Пісок |
|
|
Джмелик захоплено спостерігав, як Хмаринчик перетворився з пари на водичку, а потім сховався в морозилку і став кубиком льоду. А тоді знову вигулькнув із пари над склянкою, коли Джмелик розмішував цукор у чаї.
— Бачиш, який я різноманітний! А ще я дуже непосидючий. Гайда зі мною мандрувати!
Джмелик трішки занепокоївся, але у передчутті чогось цікавого і захопливого ствердно кивнув.
- Як би ви відреагували, зустрівши Хмаринчика на кухні? Про що його запитали б?
- Пошукайте, в яких приладах на вашій кухні може мешкати Хмаринчик — у вигляді пари, води чи льоду. Наклейте відповідні наліпки.
- Пофантазуйте, куди вирушать Джмелик та його новий друг, і перегорніть сторінку.
Улюблена пора Хмаринчика
Друзі вийшли надвір, і Джмелик одразу відчув пронизливий вітер, що залетів під розстібнуту зелену курточку. На небі збиралися хмари, за якими не було видно сонечка.
- Розгляньте картину на обкладинці журналу. Яка пора року на ній зображена?
- Пригадайте, які природні явища ви знаєте, та наклейте ті, які спостерігали сьогодні під час прогулянки.
Природні явища
Вода перетворюється на лід за температури 0 градусів.
— Ну й погода! — обурився Джмелик. — Не люблю осінь.
— Ти що?! — здивувався Хмаринчик. — Це моя улюблена пора!
— І що в таку негоду можна робити надворі?
— Зараз сам усе побачиш!
Хмаринчик ухопив Джмелика за руку і потягнув асфальтовою доріжкою до парку. Зненацька Джмелик вступив у калюжу — і почув приємне потріскування.
— Ось тобі й перша розвага, — заусміхався Хмаринчик, — стрибання по калюжах, у яких вода вже взялася тоненькою хрумкою скоринкою...
Водний шлях
Дніпро — найдовша і найголовніша річка України. На її берегах виросло багато міст: Вишгород, Київ, Канів, Черкаси, Кременчук, Кам’янське, Дніпро, Запоріжжя, Енергодар, Нікополь, Каховка, Нова Каховка, Херсон та інші. Дніпро щедро забезпечує українців водою.
Давні назви Дніпра:
- Борисфен;
- Данапріс;
- Славутич.
Настрибавшись досхочу, приятелі продовжили свій шлях і невдовзі опинилися на річковому вокзалі.
- Чи бували ви коли-небудь на річковому вокзалі? Як гадаєте, які транспортні засоби можна там побачити?
- Знайдіть на картині річку і теплохід на ній.
— Чому ми сюди прийшли? — здивовано запитав Джмелик.
— Щоб подивитися на найбільшу річку України! — відгукнувся Хмаринчик.
Аби Дніпро замерз, треба, щоб температура нижче 0 градусів трималася приблизно 20 днів поспіль.
З оглядового майданчика було далеко видно мерехтливе плесо річки. Джмелик захоплено вигукнув:
— Яка широчінь! Скільки ж тут води? Вона, мабуть, не замерзне взимку, як калюжа!
— Ще й як замерзне! У сильні морози Дніпро вкривається міцною й товстою кригою. Щоправда, бігати та стрибати по ній не так безпечно, як по калюжі, — відповів Хмарко. — Води в річці набагато більше, ніж у калюжі, то й замерзає вона значно довше.
Джмелик відвів очі від річки і зауважив, що на оглядовому майданчику в цей похмурий день чимало відвідувачів. Почав накрапати дощик, і люди заховалися під парасольки.
- Скільки парасольок ви бачите на картині? А скільки людей?
- Який настрій у людей? Як гадаєте, чому, незважаючи на похмуру погоду, вони радісні й веселі?
- Про що можуть розмовляти пари, що прогулюються набережною? Уявіть себе дощового дня на прогулянці з другом або подругою та інсценізуйте розмову. Для більшої достовірності можете прогулюватися під парасолькою!
- Розташуйте парасольки на вітрині магазину. Наклейте їх зображення так, щоб вони не повторювалися по горизонталі й по вертикалі.
У клубах пари
Вода перетворюється на пару за температури 100 градусів.
Джмелик задивився на братика і сестричку, які пили чай із термоса.
— Хмаринчику, а щоб вода стала парою, теж потрібні якісь особливі умови?
— Молодець, Джмелику, гарне запитання! Кипіння води супроводжується виділенням пари.
— Хмаринчику, ну ти й витівник!
У цей момент діти впізнали персонажа улюбленого журналу і запросили його зігрітися горнятком чаю з імбиром та обліпихою. Джмелик радо прийняв запрошення і зацікавлено зазирнув у термос: невже й там кипить вода?
Хмаринчик побачив спантеличений погляд Джмелика і продовжив пояснення:
— Пара також утворюється там, де тепле вологе повітря зустрічається з холодним. От, наприклад, туман — це теж пара. От хукни просто зараз — і тепле повітря з твого рота стане маленькою кудлатою хмаринкою!
Хмаринчику, бувай і знову в гості завітай!
Раптом подув сильний вітер, хмарки почали збиватися докупи, і здалеку почувся низький протяжний голос:
— Хмаринчику... Підіймайся...
— Ну все, час прощатися. Друзі кличуть у небо — поливати землю дощиком.
— Бувай! Приходь іще до мене в гості! Парою, дощиком, а може, й першим сніжком...
Віяв вітер, сіявся дощик, було холодно... А Джмелик дивився в небо й усміхався, уявляючи пригоди, які чекають на його нового друга.
- У якому вигляді ми бачимо воду в природі?
- Як вона змінюється в різні пори року?
- У які пори року можна побачити у природі всі стани води? З якими явищами це пов’язано?
|
Помандруймо на крижаний континент. Пригадали, де він знаходиться? Тоді вперед! “Подорож на південний континент” (“Джміль”, 2018, № 1): пояснюємо дітям, чому на Південному полюсі холодно; розповідаємо цікавинки про пінгвінів; розв’язуємо антарктичні математичні задачки. |
Хочете провести змагання знавців станів води? Тоді переходьте за посиланням.
|
“Пара, вода, лід… Пограємо як слід!” (“Джміль”, 2020, № 11) — настільна гра про воду в різних станах навколо нас та про взаємозв’язки між станами води. |
Завантажуйте інтерактивну версію сюжетної картини
“Водичка-непосида”
Електронний додаток з'явиться на сайті незабаром.
До скарбнички методиста
У сюжетній картині наочно відображені життєві ситуації, у яких можна побачити різні стани води, їхні властивості, більше дізнатися про умови переходу води з одного стану в інший.
Порівняйте з дітьми властивості води у різних станах. Поговоріть про те, у які пори року які стани води можна спостерігати. Які явища природи пов’язані з різними станами води? Властивості яких станів води ми використовуємо під час приготування їжі?
Матеріал допоможе цікаво провести уроки інтегрованого курсу “Я досліджую світ”, заняття з ознайомлення з довкіллям, а також стане у пригоді під час проведення інтегрованих уроків / занять, днів, тижнів тощо.