Війна закінчиться. Настане мир. Україна розквітне!
| << До змісту номера (“Джміль” № 10 /2021) | < До попередньої статті До наступної статті > |
Овва! Чи таке бува?
У літературному творі можна дати волю фантазії й вигадати що завгодно! Прочитайте вірш і розгляньте ілюстрацію до нього. Яка нісенітниця вас найбільше розсмішила? Знайдіть те, що є у вірші, але не зображено на малюнку, і навпаки.
Погляньте, що коїться в нашому лісі!
Виросли груші смачні на горісі,
На дубі дозріли сливи та вишні,
На соснах з’явилися бублики пишні.
На пні примостились малі огірочки,
На липі зросли кучеряві грибочки…
…
Усміхнулися? Хочеться дізнатися, що там далі? Тоді ставайте передплатниками друкованої версії журналу “Джміль” — дочитаєте усміхнений віршик і отримаєте цікаві запитання для обговорення. Клікайте на кнопку і ставайте нашими постійними читачами!
Цікаво читати коротенькі віршики? Тоді переходьте до наступної публікації.
|
“Море бажань. Телескоп” (“Джміль”, 2021, № 7-8). Читаємо вірші із секретиками сучасної української поетеси Оксани Лущевської — “розсекречуємо” їх — самі творимо незвичайні вірші. |
До скарбнички методиста
Публікація є втіленням ідеї багаторівневого читання: читачі-початківці можуть промовляти вірші разом по рядочку, а більш вправним до снаги прочитати їх від початку до кінця самостійно. Дошколярики ж можуть допомагати дорослому читати окремі слова.
Вірш дуже доступний, зрозумілий дошкільнятам і молодшим школярам, тож обговоривши його, звернувши увагу дітей на особливості вірша, можна запропонувати їм додати до поезій кілька власних рядків або навіть створити свою оригінальну усміхнену історію.
Ваші вихованці також можуть проілюструвати вірш або ті його рядки, які сподобалися їм найбільше. Потім можна використовувати малюнки дітей під час виконання завдань, як-от: знайти у вірші рядок, який відповідає ілюстрації, придумати запитання до її автора, знайти на ілюстрації невідповідності, довести, що проілюстровано вірш-небилицю, тощо.
Публікація стане у пригоді під час проведення занять чи уроків з розвитку мовлення, читання, інтегрованих курсів “Українська мова та читання”, “Я досліджую світ”. Така діяльність допоможе розвинути асоціативне мислення дітей, стане однією із цікавинок інтегрованого тижня, дня, заняття / уроку.
Що й коли?
Щоби добре планувати свій час і точно визначати, що й коли відбувалося або відбуватиметься, варто подружитися зі стрічкою часу та годинником. Допоможуть у цьому цікаві запитання та задачки.
Про що розповідає стрічка часу
На стрічці (або лінії) часу події розташовані від минулого до майбутнього. Те, що позначено на ній лівіше, відбувалося раніше, ніж розташоване справа. Розгляньте лінію часу, що відображає життя на Землі динозаврів. Наприклад, тиранозаври існували на нашій планеті пізніше від брахіозаврів, тож і на лінії часу вони позначені правіше. А люди з’явилися в кайнозойську еру, після того, як вимерли динозаври, тому вони позначені на стрічці ще правіше. Стрілочка вказує на те, що кайнозойська ера ще триває.
Користуючись лінією часу, дайте відповіді на запитання.
- Яка ера була раніше — палеозойська чи кайнозойська?
- Чи полювали древні люди на динозаврів?
- Хто довше прожив на планеті Земля — динозаври чи люди?
- Коли вимерли динозаври?
- Які динозаври розгулювали нашою планетою в крейдовий період?
- Коли настала кайнозойська ера?
- Коли закінчилася палеозойська ера?
Але стрічка часу може бути й іншою. Цікаво побачити різні стрічки часу та дізнатися, як їх можна використати для розв’язання задачок із життя? Тоді приєднуйтеся до читачів друкованої версії журналу “Джміль” — клікайте на кнопку!
|
“Задачки з календарем та годинниками” (“Джміль”, 2018, № 2) — арифметичні та логічні задачки про час, свята і наше повсякденне життя. |
До скарбнички методиста
Публікація дає добру нагоду звернути увагу на задачі про час, які ми розв’язуємо у повсякденному житті; дослідити, які з них постають перед нами часто, а які зрідка; поміркувати, які наочні схеми допомагають нам швидко їх розв’язати і не помилитися; знайти зручні для себе способи отримання результату.
Запропонуйте малятам дослідити різні стрічки часу, порівняти їх, зіставити стрічки часу і задачі, які вони допомагають розв’язати, з’ясувати, коли яку стрічку варто використати, поміркувати і створити власну стрічку часу, яка допоможе розв’язати задачу із життя.
Педагог зможе використати публікацію на заняттях чи уроках з математики, інтегрованих заняттях з ознайомлення з довкіллям, уроках курсу “Я досліджую світ”.