Війна закінчиться. Настане мир. Україна розквітне!
| << До змісту номера (“Джміль” № 4 /2020) | < До попередньої статті До наступної статті > |
Найбільша чеснота у світі
Свято Великодня відкриває наші серця для любові до ближніх. Як ми зазвичай проявляємо свою любов до рідних? Обіймами та поцілунками, приємними словами, усмішками. Але це не все! Головне — турбота.
Любити свою бабусю — це не лише подарувати їй листівку на день народження, а й не шуміти, коли вона відпочиває. Любити старшого брата — це залишити йому шматочок пирога, а не з’їсти все до крихти. Любити маму й тата — це запропонувати їм допомогу в приготуванні обіду.
Тобто любов змушує нас зробити трохи менше приємного для себе заради інших. Цю здатність поставити інтереси іншого вище за власні називають жертовністю.
Подарунок
Ілько вибіг із дому з радісним передчуттям. Тиждень тому на своє десятиріччя хлопець отримав у подарунок гроші від хрещеної та старшого брата. Назбиралася кругленька сума, яку Ількові дозволили витратити на власний розсуд. Тож сьогодні вони з мамою домовилися піти до магазину іграшок. Хлопчина сів на лавку, чекаючи маму з роботи і розмірковуючи про те, чого йому більше хочеться — монстр-трака на радіокеруванні чи трансформера-динобота.
На лавочці біля іншого під’їзду сиділа бабуся. Ілько впізнав стареньку сусідку по будинку. Вона частенько пригощала його цукерками, бувало, по-доброму напучувала: "Не бігай, дитино, ходи помалу". Цього разу бабуся була чимось засмучена. Вона витирала очі хустинкою і тремтячими руками раз по раз перебирала речі у своїй сумці. Ілько підійшов ближче і почув схлипування.
— Як же так? Ну де ж подівся цей гаманець? Невже вкрали?
— Бабусю, у вас щось сталося? — запитав хлопчик.
— Ой, дитинко... Не можу знайти гаманця. Сходила на пошту по пенсію, а тепер в аптеку збиралася — ліків купити. Глянула в сумку, а гаманця нема. Витягли, мабуть... Ой, горе...
— А... а які ліки треба? — спитав Ілько, бо слова підтримки в нього чомусь не знаходилися.
— Та тут цілий список, — бабуся витягла з кишені папірець з рецептом і 100-гривневу купюру.
Як гадаєте, що робитиме хлопчик? Точно дізнаються про це лише читачі друкованої версії журналу “Джміль”, адже саме вони дочитають оповідання до кінця і матимуть ґрунтовну довідку від Книжечки.
- А що було далі? Придумайте продовження історії.
- Яка ще подібна історія могла відбутися?
- Як би діяли ви на місці її героїв?
До самопожертви здатні лише люди із палким серцем, але, на жаль, іноді зустрічаються й зовсім інші люди. Як розтопити кригу на їхніх серцях читайте у цій історії.
|
“Крижане серце” (“Джміль”, 2019, № 1) — історія про людей з крижаними серцями і про те, як кожен з нас може розтопити кригу в серці. |
До скарбнички методиста
Публікація допомагає поговорити з малятами про жертовність, пояснити, чому в певних ситуаціях треба поступатися власними інтересами заради інших людей.
Прочитайте з дітьми оповідку та поміркуйте разом, чи завжди варто поступатися власними інтересами. У яких ситуаціях це справді треба зробити?
Попросіть малят пригадати, чи доводилося їм коли-небудь проявляти жертовність. Можливо, хтось із їхніх знайомих чинить так? Які риси характеру потрібні людині, щоб нехтувати власною вигодою заради інших?
Матеріал може стати у пригоді на виховних бесідах, уроках інтегрованих курсів “Я досліджую світ”, “Українська мова та читання”.