Перемога неминуча! Настане мир. Все буде Україна!  

Театр з кишені

Дружба змінює світ

Сценарій вистави для пальчикового театру за казкою Бориса Заходера

Дійові особи: Оповідач (дорослий), Рак-самітник, Морська Троянда (Актинія), Молюск 1, Молюск 2, Дельфін, Рибка-клоун 1, Рибка-клоун 2, Скат, Каракатиця, Риба-вудильник, Медуза.

На самоті

Відкривається завіса. Сцена — морське дно, вкрите водоростями, мушлями, камінцями. Виходить Оповідач, стає збоку імпровізованої сцени і звідти веде розповідь.

Оповідач. У Синьому морі жив маленький Рак. І жилося йому так сумно й самотньо, що море здавалося Раку зовсім сірим. Хоча насправді воно було синє-пресинє, і мешкати в ньому було весело та цікаво!

На сцені показуються морські зірки, молюски, рибки-клоуни, морські коники, скати. Разом співають “Пісню морських мешканців” (див. додаток). З’являється Рак, кожен намагається торкнутися його, а він тікає й ховається. Один за одним морські мешканці йдуть зі сцени. Залишається лише Рак.

Оповідач. Деякі морські мешканці кривдили Рака, щипали його, а то й узагалі намагалися з'їсти. Тому бідолашний Рак завжди тримався осторонь або ховався в якусь щілину. Тож і прозвали його Раком-самітником.

Рак-самітник (озирається навколо). Треба пошукати собі надійну схованку. Хіба можна знайти краще місце для рака, ніж мушля? Ні! А хто є найкращим мешканцем для мушлі? Звісно ж, рак! І коли я оселюся в мушлі, мене вже ніхто не зможе вщипнути!

Стукає у першу мушлю. Звідти визирає Молюск 1.

Молюск 1 (сердито). Ця мушля зайнята!

Ховається. Рак стукає до іншої мушлі, звідки визирає Молюск 2.

Молюск 2 (сердито). Це мій дім!

Ховається. Рак стукає у третю мушлю, звідти ніхто не визирає. Він надіває її на себе.

Рак-самітник. Ура! Здається, ми створені одне для одного! Тепер мене ніхто не зможе скривдити! Але море, як і раніше, лишається зовсім сірим...

Хто стане справжнім другом рака-самітника, дізнаються читачі друкованої версії журналу “Джміль”, адже вони зможуть не тільки дочитати сценарій вистави до кінця, а й виготовити власноруч акторів пальчикового театру і влаштувати виставу для своїх рідних та друзів.

  • Цікава історія? А тепер давайте помандруємо до справжнісінького коралового рифу і знайдемо там персонажів вистави. Де ми будемо їх шукати? (На дні, під камінням, у коралах, у заростях актиній тощо.) Яке спорядження нам для цього потрібне?
  • Які на вигляд герої нашої казкової пригоди у реальному житті? І чи така вже вона казкова?

Створімо кумедних акторів, що не бояться води (2016, № 3), і влаштуймо “водяну виставу” за мотивами усміхнених віршиків сучасних поетів.

Як море захистили” (2014, № 3) — сценарій музичної казки за твором Дональда Біссета “Казка про морського царя і китів” у супроводі симфонічної сюїти “Шехерезада” Миколи Римського-Корсакова.

Завантажуйте шаблон
для вигоготовлення пальчикових ляльок

Завантажити шаблон

Залиште адресу своєї електронної пошти, і ми повідомимо вас, коли на сайті з'являться нові публікації та електронні додатки для завантаження.

Email:    

До скарбнички методиста

І дошкільнятам, і молодшим школярам цікаво самим придумати й змайструвати акторів, а потім розіграти з ними виставу. Таку можливість дає публікація, що презентує оригінальний засіб гармонійного поєднання театральної й образотворчої діяльності, трудового навчання, завдань з розвитку діалогічного і монологічного мовлення. Виходить цікавий ланцюжок творчих дій, результатом якого стане вистава лялькового театру.

Така інтегрована діяльність вчить співпрацювати, розвиває мислення, сценічні здібності, мовлення, пам'ять, увагу, уяву малят.

Цікавою особливістю цієї історії є те, що вона не така вже й казкова — раки-самітники і справді дружать з актиніями. Тож відштовхнувшись від сюжету вистави, здійсніть з малятами мандрівку на кораловий риф, познайомтеся з його мешканцями, поговоріть про симбіоз тварин.

Публікація допоможе розгорнути освітній проект з природознавства, пожвавить заняття з ознайомлення з довкіллям та уроки природознавства, стане гарним зачином тематичного тижня, освітнього проекту тощо.









<< До змісту номера («Джміль» № 5-6 /2018)