АКЦІЯ! Заощадьте до 20% – передплатіть журнали на ІІ півріччя

Школа економіки

Історія грошей



Якось Джмелик прийшов до редакції засмучений.

— Уявляєте, — поскаржився він друзям, — хотів купити нам усім медовий торт до чаю, але не вистачило п’яти гривень. Я мав жетон на метро і запропонував його продавчині на доплату, та вона не погодилася.

— Ну, обмін товарами, як у давні часи, в магазинах не діє, тому продавчиня і не пристала на твою пропозицію, — усміхнулася Книжечка. — Не засмучуйся, Джмелику. В мене є п’ять гривень. Ходімо по торт усі разом.

— Гаразд, — повеселішав Джмелик. — А що воно таке, цей товарний обмін?

— Якби сьогодні існував обмін товарами, то це мало б приблизно такий вигляд. Скажімо, тобі потрібен торт. А продавцеві торта потрібна капуста. У тебе капусти немає, зате є книжка. Отож ти мусиш відшукати людину, яка має капусту і погодиться обміняти її на книжку. Коли знайдеш таку людину, то отримаєш взамін книжки капусту, а тоді вже поміняєш цю капусту на торт.

— Та це ж незручно!

— Саме так. Тому люди і винайшли гроші.

Перші монети

Згодом увагу людей привернули дорогоцінні метали — бронза, срібло і золото. Їх видобування вимагало копіткої праці, тож і ціна була високою. За один шматок золота можна було придбати багато корисних товарів.

А що робити, коли передбачається маленька покупка? І люди почали заздалегідь відрізати невеличкі шматочки золота чи срібла, яким надавали різних форм — пласких квадратних чи круглих.

І знову постала проблема: продавцеві потрібно було зважити кожен шматочок, а головне — хто міг йому гарантувати, що це справжній дорогоцінний метал, а не підробка? За це мав відповідати хтось один, кому довіряли б усі люди країни. Такими довіреними особами ставали правителі держав — князі, царі чи королі.

  • Кого з князів Київської Русі ви знаєте?

У нашій Київській Русі ще за часів Володимира Великого, тобто майже 1100 років тому, почали карбувати золоті та срібні монети — златники й срібляники. На таких монетах обов’язково зображували князя, а з іншого боку — княжий герб, тризуб. Ці гроші згодом стали називати гривнями. Тож наші сучасні гривні мають довгу історію!

  • Які на вигляд сучасні гривні й копійки?
    Кого і що на них зображено?

Задача про князя Володимира

Віл коштує 1 гривню, кінь — 2, а лоша — півгривні. Скільки гривень слід узяти з княжої скарбниці, якщо потрібно купити чотирьох лошат, шість волів і двох коней?

Цікаво? Несподівано? Читачі друкованої версії журналу “Джміль” прочитають оповідки з історії грошей, дізнаються, навіщо потрібні банки та банкноти, а також розв’яжуть цікаві задачки з сивої давнини та нашого повсякденного життя, скориставшись наліпками.

  • Поміркуйте, звідки у дорослих беруться гроші. А у малят?
  • Пригадайте, коли і де ми їх використовуємо. Як плануємо їх використання?
  • Чи потрібно заощаджувати гроші? Чому? Як саме?
  • Що можна купити за гроші, а що неможливо?

Відповісти на ці та ще багато запитань допоможуть історії Джмелика.

Як Андрійко вчився заощаджувати (2017, № 5-6) — дотепна віршована історія про те, як і для чого треба заощаджувати, що таке марнотратство і чому цю рису характеру слід долати.

Як Пензлик планував свій бюджет (2013, № 2) — історія, з якої можна дізнатися, що таке бюджет і навіщо він потрібний, як треба заощаджувати гроші й планувати витрати, а також життєві економічні задачі для малят.

Залиште адресу своєї електронної пошти, і ми повідомимо вас, коли на сайті з'являться нові публікації та електронні додатки для завантаження.

Email:    

До скарбнички методиста

Публікація легко і невимушено розповість малятам про товарообмін, перші гроші, допоможе зрозуміти причини їх виникнення, простежити, як вони змінювалися з часом.

Закріпити знання малят допоможе цікаве завдання  — скласти інтерактивну гру про те, як у казковій країні зникли всі гроші, придумати для її жителів нові грошові одиниці, намалювати їх, зробити зручними, навчити ними користуватися.

Запропонуйте дошкільнятам та молодшим школярам поміркувати, для чого потрібні гроші, що може їх замінити, розпитати у батьків про безготівкові розрахунки, дослідити, де їх використовують, порівняти з розрахунками готівкою, визначити, в яких ситуаціях повсякденного життя зручніше використовувати готівку, а коли варто скористатися банківською карткою.

Матеріал може стати основою проекту з економіки, допоможе педагогу розгорнути дослідницьку діяльність, доповнити цікавими матеріалами заняття/уроки з економічного виховання.









<< До змісту номера («Джміль» № 3 /2018)