Війна закінчиться. Настане мир. Україна розквітне!  

<< До змісту номера (“Джміль” № 3 /2018)

< До попередньої статті   До наступної статті >

Школа економіки

Історія грошей

Якось Джмелик прийшов до редакції засмучений.

— Уявляєте, — поскаржився він друзям, — хотів купити нам усім медовий торт до чаю, але не вистачило п’яти гривень. Я мав жетон на метро і запропонував його продавчині на доплату, та вона не погодилася.

— Ну, обмін товарами, як у давні часи, в магазинах не діє, тому продавчиня і не пристала на твою пропозицію, — усміхнулася Книжечка. — Не засмучуйся, Джмелику. В мене є п’ять гривень. Ходімо по торт усі разом.

— Гаразд, — повеселішав Джмелик. — А що воно таке, цей товарний обмін?

— Якби сьогодні існував обмін товарами, то це мало б приблизно такий вигляд. Скажімо, тобі потрібен торт. А продавцеві торта потрібна капуста. У тебе капусти немає, зате є книжка. Отож ти мусиш відшукати людину, яка має капусту і погодиться обміняти її на книжку. Коли знайдеш таку людину, то отримаєш взамін книжки капусту, а тоді вже поміняєш цю капусту на торт.

— Та це ж незручно!

— Саме так. Тому люди і винайшли гроші.

Перші монети

Згодом увагу людей привернули дорогоцінні метали — бронза, срібло і золото. Їх видобування вимагало копіткої праці, тож і ціна була високою. За один шматок золота можна було придбати багато корисних товарів.

А що робити, коли передбачається маленька покупка? І люди почали заздалегідь відрізати невеличкі шматочки золота чи срібла, яким надавали різних форм — пласких квадратних чи круглих.

І знову постала проблема: продавцеві потрібно було зважити кожен шматочок, а головне — хто міг йому гарантувати, що це справжній дорогоцінний метал, а не підробка? За це мав відповідати хтось один, кому довіряли б усі люди країни. Такими довіреними особами ставали правителі держав — князі, царі чи королі.

• Кого з князів Київської Русі ви знаєте?

У нашій Київській Русі ще за часів Володимира Великого, тобто майже 1100 років тому, почали карбувати золоті та срібні монети — златники й срібляники. На таких монетах обов’язково зображували князя, а з іншого боку — княжий герб, тризуб. Ці гроші згодом стали називати гривнями. Тож наші сучасні гривні мають довгу історію!

• Які на вигляд сучасні гривні й копійки?
  Кого і що на них зображено?

Задача про князя Володимира

Віл коштує 1 гривню, кінь — 2, а лоша — півгривні. Скільки гривень слід узяти з княжої скарбниці, якщо потрібно купити чотирьох лошат, шість волів і двох коней?

Цікаво? Несподівано? Читачі друкованої версії журналу “Джміль” прочитають оповідки з історії грошей, дізнаються, навіщо потрібні банки та банкноти, а також розв’яжуть цікаві задачки з сивої давнини та нашого повсякденного життя, скориставшись наліпками.

• Поміркуйте, звідки у дорослих беруться гроші. А у малят?
• Пригадайте, коли і де ми їх використовуємо. Як плануємо їх використання?
• Чи потрібно заощаджувати гроші? Чому? Як саме?
• Що можна купити за гроші, а що неможливо?

Відповісти на ці та ще багато запитань допоможуть історії Джмелика.

	Як Андрійко вчився заощаджувати (2017, № 5-6) — дотепна віршована історія про те, як і для чого треба заощаджувати, що таке марнотратство і чому цю рису характеру слід долати.
	Як Пензлик планував свій бюджет (2013, № 2) — історія, з якої можна дізнатися, що таке бюджет і навіщо він потрібний, як треба заощаджувати гроші й планувати витрати, а також життєві економічні задачі для малят.

Залиште адресу своєї електронної пошти, і ми повідомимо вас, коли на сайті з'являться нові публікації та електронні додатки для завантаження.

Email:    

<< До змісту номера («Джміль» № 3 /2018)