Війна закінчиться. Настане мир. Україна розквітне!
| << До змісту номера (“Джміль” № 2 /2016) | < До попередньої статті До наступної статті > |
Як люди навчилися писати
Після презентації книжки про Слоненя Джмелик та його друзі отримали численні привітання та листи з подяками від читачів. Усі раділи, а Книжечка сказала:
— Скільки чудових книжок з’явилося на світ завдяки тому, що хтось колись дуже давно вирішив записати те, що почув, побачив, про що думав! Сьогодні кожна дитина отримує в першому класі свій перший підручник — “Буквар”, дізнається про літери, вчиться читати й писати. Але так було не завжди.
— Книжечко, а тобі відомо, як було раніше? Як люди навчилися писати? Які були перші літери?..
Ви також хочете про це дізнатися? Тоді завітайте до Клубу допитливих.
ВІД МАЛЮНКА ДО ЛІТЕРИ
Сьогодні важко уявити, що впродовж тисячоліть люди не вміли ні писати, ні читати.
► Поміркуйте, яку інформацію їм треба було передавати одне одному. В яких випадках знадобилося б уміння писати?
Наші пращури мали сповіщати родичів про небезпеку, появу хижих звірів або напад ворожого племені, повідомляти про місця, де багато дичини, про надійні схованки тощо. Спочатку для цього користувалися певними знаками, як‑от слід звіра, зламана гілка чи зім’ята трава, попіл на місці недавнього вогнища.
Але цього було замало. Тривалий час люди вдосконалювали ці знаки, поки приблизно 5 тисяч років тому було створено письмо. Першими навчилися писати мешканці стародавньої країни Шумер, що розташовувалася між річками Тигром і Євфратом (нині це територія держави Ірак).
Саме там з’явилися знаки, які давали людям можливість передавати значно більше інформації, ніж раніше. Перші письмена являли собою малюнки — піктограми. Зображення риби в них означало риба, голови осла — осел, колоска — зерно, зірок — небо; зображення ніг означало ходити, плуга — орати.
пити вогонь осел бик гори змія земля риба ліс гори людина
Завдяки піктографічним знакам можна було записати простий текст. Поступово давнє письмо змінювалося, і зрештою малюнки‑піктограми перетворилися на літери.
Продовження розповіді про те, як люди навчилися писати, про глиняні аркуші, перші книжки і найдавніші бібліотеки, а також завдання для допитливих — у друкованій версії журналу “Джміль”.
Розмову про те, як книга з’являється на світ, з цікавими завданнями та запитаннями на розвиток критичного мислення читайте за посиланням.
До скарбнички методиста
Матеріал допомагає здійснити з малятами захопливу подорож у далеке минуле, коли люди ще не придумали звичних для нас літер і малювали, а не писали листи. Педагог формує уявлення дошкільників та молодших школярів про піктограми, навчає дітей розпізнавати їх зміст, придумувати власні піктографічні знаки, занотовувати інформацію за їх допомогою.
Публікація розповідає малятам про різні носії інформації, способи передачі інформації у давні часи і сьогодні, дає змогу порівняти їх, виявити їхні переваги та недоліки.
На основі публікації педагог може провести уроки курсу “Я у світі”, інформатики, виховну годину, розгорнути освітній проект, поглибити знання дітей про довкілля, зацікавити вихованців вивченням історії, розвинути допитливість, мовлення та мислення малят.