Війна закінчиться. Настане мир. Україна розквітне!
| << До змісту номера (“Джміль” № 5 /2015) | До наступної статті > |
Калина — символ України
Бесіда за сюжетною картиною
(повна версія)
Ти — маленький українець, Україна — твоя Батьківщина, рідна земля. Яка вона для тебе? Лагідна, привітна, щедра — зігріває сонечком, усміхається квітами, частує яблучками.
Гарна, неповторна, чарівна — милує око золотими ланами, гарними річками, червоним намистом калини.
Древня, цікава, мудра — багато чудових людей зростила, зберегла для нас милозвучну мову, веселі ігри-співанки, прислів'я, казки.
Хтось скаже, що нині Україна знедолена та змучена, важкі часи для неї настали. І це правда. Але таке вже бувало в історії нашої Батьківщини не один раз, та українці не занепадали духом. От і в пісні співається: “А ми тую червону калину підіймемо, а ми нашу славну Україну, гей-гей, розвеселимо...”. А як її підняти, розвеселити? Кожен має придумати сам. Деревце біля дому посадите — вона усміхнеться; очистите від сміття міський парк — вона голову підведе; українською мовою розмовлятимете — і вона заспіває; будете добре вчитися, займатися спортом, загартовуватися — виростете гідними громадянами — і розквітне наша Батьківщина... І обов'язково щедро віддячить.
Погляньте на картину. Яка на ній наша Україна гарна та щаслива, як ніжно піклується про діток. А хто ж про неї дбає? Поруч з Україною-ненькою — відважний козак, її захисник. В руці тримає дубову гілочку, бо дуб — символ чоловічої сили.
Чи впізнали ви рослину, яка прикрашає картину? На голові жінки пишний калиновий вінок. Українці здавна шанували калину, вважали її своїм оберегом. Вона — один із символів України. Багато пісень, казок, легенд склав наш народ про цю чудову рослину. Послухайте одну з них.
Помилуватися калиною та більше дізнатися про неї зможете в рубриці Вернісаж (див. статтю “Червона калина”).
Як калина дівчину від полону врятувала
Українська легенда
Колись давно в одному селі збиралися одружитися козак та дівчина-красуня. Вийшла з дому наречена, гарна, вбрана у вишиту сорочку, з низкою червоних коралів на шиї, очі сяють від щастя...
Аж тут чорним вихором налетіли турки-загарбники, схопили красуню й зникли з очей у хмарі куряви.
Добре, що була дівчина не тільки вродлива, а ще й смілива та кмітлива. Несе її ворожий кінь невідомо куди, а вона одну по одній червоні намистини кидає на дорогу, щоб дати знак, де її шукати. І до кожної примовляє:
Котися, намистинко, не губися,
На кущ калини миттю обернися.
Хай гілочками кущик той хитає,
Мого коханого на поміч прикликає!
І сталося диво! Намистинки справді стали проростати. Ось пагінець до сонечка потягнувся, ось уже кущ убрався в білі шати, ось на гілках заяскріли на сонці червоні кетяги калини...
Тільки-но почув козак, що його кохану в полон захопили, відразу зібрав побратимів та й кинувся навздогін за ворогами. Коли виїхав за село і побачив уздовж дороги кущі калини, яких раніше тут не було, зрозумів: вони — звісточка від його нареченої. Наздогнали козаки загарбників, перемогли їх у бою і визволили полонянку.
А коли повернулися молоді додому, справили весілля та жили мирно й щасливо багато років. І калину — свою рятівницю — повік шанували.
Правда це чи ні, невідомо. Але весільний коровай в Україні й сьогодні прикрашають кетягами калини. А ягоди її гіркі, наче смак сліз та неволі. Як не вірите — скуштуйте самі.
Розгляньте, як відтворено легенду на картині. Чи не здається вам тепер, що щаслива пара — це саме дівчина з легенди та її наречений. Художники іноді вдаються до такого прийому — наділяють одне зображення кількома значеннями. А ми, глядачі, намагаємося розгледіти на картині їх усі.
Навколо сюжетної картини педагог може розгорнути бесіду з дітьми про рідну землю, Батьківщину — Україну, її символи, ставлення до неї. Яка вона, наша країна? Як вона піклується про нас? Що таке патріотизм? Що може кожний з нас зробити для Батьківщини сьогодні? Хто захищає нашу країну?
Сюжетна картина також стане вдалим доповненням до бесіди за картиною “Червона калина” Дмитра Добровольського у рубриці Вернісаж цього ж випуску журналу.
Інтерактивна версія сюжетної картини чудово пожвавить вашу розповідь для дітей. У потрібний момент заняття ви зможете показати саме той сюжетний центр картини, про який розповідаєте дітям, або той, на який вони звернули увагу.
Завантажуйте інтерактивну версію сюжетної картини
“Калина — символ України”
Розгорнути цікавий освітній проект “Моя Україна” з дошкільнятами та учнями молодших класів допоможуть також електронні додатки:
- “Фонтани України” (е-додаток № 2, 2014);
- “Водойми України” (е-додаток № 3, 2014);
- “Дерева України” (е-додаток № 5, 2014).
- “Моя Батьківщина. Дидактична сюжетна картина” (е-додаток № 1, 2015);
- “Наша країна — Україна” (е-додаток № 2, 2015);
- “Зелені простори України” (е-додаток № 3, 2015);
- “Славні козаки” (е-додатки до журналу “Джміль” № 4, 2015).
До скарбнички методиста
Бесіда за сюжетною картиною на обкладинці дитячого журналу “Джміль” допомагає активізувати пізнавальний інтерес дітей, розпочати з дошкільниками та учнями молодших класів бесіду про природу або розгорнути освітній проект з громадянського виховання, присвячений символам України. Сюжетна картина сприятиме також актуалізації знань дітей з українознавства та природознавства, розвитку їхнього мовлення, мислення, уяви, уваги. Наведена у журналі бесіда з малятами навколо легенди про калину допоможе педагогу зацікавити дітей природою рідної землі, її рослинністю, навчити спостерігати, помічати цікаве у довкіллі, розвине діалогічне мовлення дітей, збагатить їхній активний словник, асоціативне та образне мислення.