Перемога неминуча! Настане мир. Все буде Україна!
 |
| << До змісту номера (“Джміль” № 4 /2021) | < До попередньої статті До наступної статті > |
Спостерігай та себе пізнавай
Чи знаєте ви, що дбайливо і бережно треба ставитися не тільки до довкілля, а й до самих себе? Аби почуватися впевнено за будь-яких обставин, треба добре знати себе та свої особливості й діяти, зважаючи на них.
Іноді можна почути, як про когось кажуть: “Ти занадто повільний” або “Ти зашвидка”. І звучить це часом доволі образливо. Але чи бути “швидким” або “повільним” справді погано?
Джмелик запропонував друзям звернутися до знайомого психолога, пана Коали, і з’ясувати це питання.
Що означає "повільний" і "швидкий"?
Поділ людей на “повільних” і “швидких” не є науковим. Але психологи нерідко користуються цією класифікацією, і це зручно. Якщо про дитину або дорослу людину кажуть, що вона “повільна”, це не означає, що вона повільно ходить, не вміє бігати або щось робити швидко. Це насамперед означає, що в неї повільні нервові процеси: для обмірковування і прийняття рішення, "перемикання" уваги їй потрібно більше часу, ніж іншим. Натомість "швидкий" тип "перемикається" миттєво, діє швидко, зате йому буває важко "загальмуватись" і зосередитися.
Зацікавилися? Хочете дізнатися більше? Тоді візьміть до рук друковану версію журналу “Джміль” і дізнайтеся, як наші особливості впливають на наше життя, як можна більше дізнатися про себе. Прочитайте також поради досвідченого психолога, який підкаже, що слід робити, аби наші особливості були нам тільки на користь.
Джмелик часто запрошує до своєї Психологічної вітальні досвідчених фахівців.
|
“Як розв’язувати конфлікти” (“Джміль”, 2019, № 2): обговорюємо з малятами, що таке конфлікти, як вони виникають і як їх залагоджувати, нікого не ображаючи. |
До скарбнички методиста
Усі ми різні, але живемо в одному місті, на одній вулиці, в одному будинку, є частинками одного народу. Тож маємо бути толерантними, вчитися взаємодіяти, підтримувати одне одного, робити так, щоб люди поруч із нами почувалися комфортно.
У кожного з нас є певні особливості. Ми маємо знати про них, об’єктивно оцінювати свої можливості — усвідомлювати свої переваги та недоліки, знати, як діяти, щоб переваги допомогли, а недоліки не заважали. Це набуває неабиякого значення під час командної роботи, адже кожен має отримати посильне завдання, виконати його так, щоб не підвести команду, за потреби вчасно попросити про допомогу.
Ми маємо навчати дітей бути терпимими до особливостей інших, іти одне одному назустріч, вчасно долати непорозуміння та розв’язувати конфлікти.
Публікація допоможе провести креативну бесіду чи виховну годину з морального виховання, а також індивідуальні бесіди з дітьми.