Війна закінчиться. Настане мир. Україна розквітне!
| << До змісту номера (“Джміль” № 7-8 /2018) | < До попередньої статті До наступної статті > |
У державній скарбниці
Джмелик із друзями повернулися з мандрівки Україною додому. Зібравшись у редакції, вони ділилися враженнями і розставляли на поличках сувеніри. Джмелик дістав з гаманця гроші, що залишилися після подорожі, й поклав їх до скарбнички.
— Цікаво, де побували ці гроші, поки дісталися з державної скарбниці до твоєї власної, — усміхнулася Книжечка.
— Як Колобок до Лисички, — пожартував Джмелик. — І шлях у них був довгий.
— Звідки ж він почався? Ну, тобто, де взагалі взялися ці купюри та монети? — запитав Пензлик, а Джмелик узявся розповідати.
Як народжуються гроші
Паперові купюри друкують, а монети карбують на секретних підприємствах. В Україні це фабрика банкнотного паперу в Житомирській області та Банкнотно-монетний двір у Києві. Спеціальний папір для купюр виготовляють з бавовни, наносять на нього водяні знаки, вживлюють захисну стрічку. Потім на друкарських верстатах додають тиснення, зображення видимими та невидимими фарбами і розрізають великі аркуші на окремі купюри.
Про подальший шлях грошей до нас, особливості дизайну українських купюр і про те, чому грошей не може бути скільки завгодно, дізнаються читачі друкованої версії журналу “Джміль”.
- Розкажіть, що таке купюра. Дізнайтеся, чому паперові гроші мають саме таку назву.
- А як іще називають грошові знаки? Чому саме так? Коли ви відповісте на ці запитання, то одразу збагнете, звідки банкомат отримав свою назву.
- Чи можна монети називати банкнотами? Поясніть свою думку.
- Роздивіться гроші у гаманці батьків. Які гроші, крім купюр, у ньому є? Якого номіналу?
- Лесик у магазині купує морозиво. Він має заплатити 25 гривень. У хлопчика в гаманці багато різних купюр. Допоможіть йому дібрати потрібну суму без здачі. Скількома способами може розрахуватися Лесик? З яких монет можна назбирати таку суму? Знайдіть оптимальний варіант. Чому саме цей варіант найкращий?
|
“Історія грошей” (2018, № 3) — подорож у минуле. Дізнаємося, що таке товарний обмін, якими раніше були гроші, навіщо люди їх придумали, для чого потрібні банки та чим сучасні банкноти відрізняються від своїх попередників. |
До скарбнички методиста
Матеріал продовжує серію публікацій, присвячених грошам, і обережно вводить дітей у світ дорослих, розповідає про те, як виготовляють купюри, про особливості українських банкнот, а також роз'яснює, чому кількість грошей у кожній країні має бути чітко регламентована.
Педагоги нерідко вважають, що знання складу числа не має практичної цінності, але ж у повсякденному житті нерідко виникають ситуації, коли потрібно враховувати склад числа. Зокрема у магазинах, коли ми розраховуємося за покупки.
Запропонуйте дітям продумати, якими способами можна розрахуватися у магазині. Який з них оптимальний — коли ми віддаємо менше чи більше купюр? Від чого залежить відповідь? Чи можемо ми дати певну суму без здачі? Як розплатитися так, щоб касир дав найменшу здачу? Яку суму треба дати, щоб касир зміг розрахуватися наявними в нього купюрами? Здавалося б, проста побутова ситуація, а скільки математичних задач різного рівня складності у ній заховано!
Матеріал може стати основою проекту з економіки, доповнить цікавою інформацією заняття/уроки з економічного виховання, допоможе педагогу розгорнути дослідницьку діяльність, а також провести інтегрований день чи тиждень, уроки курсу "Я досліджую світ".