Війна закінчиться. Настане мир. Україна розквітне!  

Майстерня

Дідух

Сьогодні Книжечка принесла цікаву новину: виявляється, традиція прикрашати ялинку на Новий рік та Різдво стала популярною на наших теренах не так уже й давно. Дізнайтеся про справжню українську різдвяну прикрасу — дідух.

Давня традиція

Дідух — по-особливому сплетений зажинковий (тобто перший під час збирання врожаю) чи обжинковий (останній у полі) сніп збіжжя, що символізував "дідів дух", тобто дух предків. У кожному регіоні України він мав свою назву: дідо, коляда, колядник, сніп, король, дідок...

Напередодні різдвяних свят зі стеблин обрядового снопа формували кілька пучечків, кожен з яких окремо обплітали соломинками чи обв'язували кольоровими нитками. Потім ці пучечки складали докупи й обкручували стрічками, формуючи пишний сніп, інколи навіть ціле "хлібне дерево". Знизу могли зробити розгалуження, наче ніжки, щоб дідух міг стояти. Пучки колосся зверху обрамлювали кольоровими стрічками, паперовими або засушеними польовими квітами.

До хати дідух заносили напередодні Різдва. Свою обрядову роль він виконував упродовж усіх різдвяних свят і прикрашав дім аж до Водохреща. Після цього його виносили надвір і спалювали. Вважалося, що за час свят дідух вбирає в себе негативну енергію, очищуючи від неї оселю.

Чи знаєте ви, як виготовити цю українську різдвяну прикрасу? На сторінках друкованої версії журналу “Джміль” Пензлик докладно розповідає, як це можна зробити. Ласкаво просимо на святковий майстер-клас!

  • Обговоріть з малятами, як зробити так, щоб на свята було затишно і весело всім.
  • Як ми готуємося до свят?
  • Які сюрпризи можна влаштувати для гостей?
  • Як святково прибрати стіл?
  • Чому і як саме ми прикрашаємо кімнату?

Пензлик запрошує на майстер-клас “Над вертепом звізда ясна світлом засіяла” (2017, № 12), де покаже, як можна прикрасити до Різдва своє віконечко зіркою-вітражем.

Залиште адресу своєї електронної пошти, і ми повідомимо вас, коли на сайті з'являться нові публікації та електронні додатки для завантаження.

Email:    







<< До змісту номера (“Джміль” № 12 /2018)