Війна закінчиться. Настане мир. Україна розквітне!
| << До змісту номера (“Джміль” № 10 /2017) | < До попередньої статті До наступної статті > |
Пейзажі, написані звуками
Чи знаєте ви, що картини природи створюють не лише художники, а й композитори? Такі пейзажі не вставиш у раму і не почепиш на стіну, зате їх можна послухати! Варто лиш завітати до Оркестрового класу!
Музична загадка
— Нотко, то де твої незвичайні пейзажі? — роззирнувся довкола Пензлик, а за ним і Джмелик із Книжечкою. Дівчинка засміялася:
— Зараз почуєш! Як на мене, особливо яскраво відображали природу в музиці французькі композитори. Один з моїх улюблених — Клод Дебюссі. Послухайте, як поетично звучать навіть назви його творів: “Сади під дощем”, “Відображення у воді”, “Сніг танцює”... Іноді композитор писав назву лише наприкінці твору, щоб його виконавці й слухачі могли “відчути” музику, дали волю своїй уяві.
Нотка запропонувала друзям послухати п’єсу Клода Дебюссі для фортепіано, залишивши до пори її назву в таємниці.
Послухайте твір в аудіозаписі.
- Який характер музики на початку? (Спокійний, мрійливий, світлий).
- Як змінюється він у середині твору? (Музика стає бурхливішою, яскравішою).
- Як композитор досягає зміни характеру музики? (На початку твір звучав тихо, повільно, а в середині музика стала швидшою й гучнішою).
- Як закінчується твір? (Затиханням, заспокоєнням).
Нотці було дуже цікаво почути враження друзів. Почав Джмелик:
— Я уявив море, але не бурхливе, а спокійне, зовсім без хвиль…
— А мені ця п’єса здалася трохи схожою на колискову, — промовила Книжечка. Пензлик підхопив:
— Так-так, це щось нічне... Нічний... точніше місячний, пейзаж!
Місячна ніч. Федір Коновалюк
Нотка зраділа:
— Пензлику, ти все правильно відчув, адже п’єса майже так і називається:
“...”
А які картини побачили ви, слухаючи музику? Чому різні люди уявляють різні пейзажі?
То як же називається п’єса Дебюссі? Читачі друкованої версії журналу “Джміль” про це точно дізнаються! На них також чекає зустріч іще з одним музичним пейзажем — твором французького композитора Моріса Равеля “Гра води”.
Послухайте симфонічні ескізи Клода Дебюссі “Море”, спробуйте “побачити” морські пейзажі, відтворені композитором у звуках, а також проведіть бесіду, в якій зустрінуться виражальні засоби музики, танцю й живопису у Оркестровому класі журналу “Джміль” (2014, № 3).
До скарбнички методиста
Публікація підхоплює тему відображення природи засобами різних видів мистецтва — цього разу до художнього слова додається музика.
Композиторів Клода Дебюссі та Моріса Равеля вважають представниками музичного імпресіонізму, адже асоціації відіграли величезну роль у їхній творчості. Мальовничі краєвиди надихали митців, допомагали їм створювати музичні картини, шукати нові засоби виразності, які допомогли б слухачам не тільки побачити, а й відчути природу. Не випадково твори живописців часом ставали епіграфами до п’єс, недаремно саме картини прикрашали обкладинки нот.
Щоб дітям легше було відчути музику, запропонуйте їм вільно рухатися під її звуки, втілюючи її образи в рухах, а потім разом зіставте твори художників і композиторів.
Які звуки можна “почути” на картині? Якими словами описати музичні образи? Як пов’язані між собою різні види мистецтва? Запропонуйте дітям створити пейзажі, навіяні музичними творами.
Матеріал може бути використаний під час проведення інтегрованих музичних занять, уроків курсу “Мистецтво”, образотворчої та проектної діяльності.