Війна закінчиться. Настане мир. Україна розквітне!
| << До змісту номера (“Джміль” № 4 /2016) | < До попередньої статті До наступної статті > |
Живий подарунок. Незвичайна іграшка
Ви мрієте про домашню тваринку? А чи впевнені, що зможете добре піклуватися про неї? Прочитайте, з якими труднощами зіткнувся дехто з Джмеликових приятелів. Як гадаєте, чи вдалося їм відновити дружбу зі своїми улюбленцями?
Живий подарунок
Вранішнє сонечко лагідно лоскоче повіки. Та Антон не поспішає прокидатися — сьогодні ж його День народження! От зараз він розплющить очі й одразу побачить біля ліжка подарунок. А поки що так приємно полежати, розмірковуючи над тим, яку ж із його мрій втілили мама з татом. Може, це самокат, як у Данилка, або великий набір “Лего” (але ж це так дорого!)? Про цуценя, звісно, і мріяти не варто, бо, схоже, батьки так і не повірили, що він зможе про нього піклуватися, хоч як він запевняв їх у цьому.
А що Це за дивний шурхіт десь зовсім поряд? Хлопчина потягнувся й сів на ліжку. Ого, яка коробка! А в ній хтось скавулить і дряпається! У кругле віконечко визирає цікаве чорне очко. Ну й дива! Антон схопився, швидко відкрив кришку і зазирнув у коробку. В ній сиділо... цуценя такси. Справжнісіньке, живе й пустотливе! Хлопчик підхопив щеня на руки, міцно пригорнув до себе й побіг до батьків:
— Мамусю, тату, дякую! Я такий щасливий!..
Перший місяць щастя Антона не мало меж. Він залюбки гуляв з новим другом у дворі, без нагадування наливав йому водичку, годував, бавився з цуценям, пестив його. Але потроху всі ці справи стали набридати хлопчині.
Чи завжди кумедний песик був Антону в радість, як хлопчик розумів дружбу з песиком і наскільки міцною врешті-решт виявилася ця дружба, зможуть дізнатися читачі друкованої версії журналу “Джміль”.
А відвідавши урок у Школі шляхетності, малята прочитають і обговорять ще й оповідку “Незвичайна іграшка”: саме такою іграшкою для дівчинки несподівано став бабусин кіт Пухлик, який, утім, не примирився з такою роллю і опирався як міг…
До скарбнички методиста
Дітям завжди хочеться мати поряд симпатичну кумедну тваринку-друга, який радіє кожному члену родини, з яким можна погратися, якого можна обійняти… Але далеко не всі вони розуміють сенс висловлювання Антуана де Сент-Екзюпері: “Ти завжди відповідальний за тих, кого приручив”, — тому маленький друг часом може стати живою іграшкою.
Публікація допомагає дітям з’ясувати відмінність між іграшкою і твариною-другом, подивитися на поводження з хатніми тваринами збоку і прийняти свідоме рішення не припускатися самим тих помилок, наслідки яких вони вже побачили, завчасно (ще до того, як у них з’явиться домашній улюбленець), ще раз поміркувати над тим, чи справді вони хочуть мати хатню тваринку і яку саме.