Війна закінчиться. Настане мир. Україна розквітне!
| << До змісту номера (“Джміль” № 1 /2016) | < До попередньої статті До наступної статті > |
Треба тільки відчути
Одного дня Джмелик, як і обіцяв, прийшов до малят зі своїм давнім другом — Поетом. Діти радо зустріли його і відразу засипали запитаннями:
— А Ви вірші самі вигадуєте чи в Інтернеті знаходите?
— Чи Ви про все на світі можете написати?
— А коли Ви складаєте вірші?
— Чи важко добирати рими?
— А що..?
ЩО ПОЕТИ ВІДЧУВАЮТЬ ТА ЯК У ВІРШІ ЦЕ СКЛАДАЮТЬ
— Які ж ви допитливі! — усміхнувся Поет. — Про все, що вас цікавить, ми обов’язково сьогодні поговоримо. Але затямте найголовніше — для справжнього вірша самої рими замало. Для цього потрібне таке сильне захоплення чимось, що воно аж не вміщається в серці, а поривається долинути до всіх‑усіх. От, скажімо, вийшли ви вранці на подвір’я, а воно... вкрите снігом! І така перед вами краса, що хочеться всім розповісти, як сніг яскріє, мерехтить, який він чистий, білий, гарний...
— Пане Поете, а як же помітити те, про що можна вірш написати? — почулося з гурту.
— Як? Нашороште вушка, розплющте ширше оченята, приготуйте свої пальчики, носик ротик. Вони допоможуть вам вловити звуки, барви, запахи, смаки, різні відчуття…
Запитання від Джмелика
- Що допомагає нам бачити різнобарв’я осіннього лісу чи білизну зимового поля? (Наші очі — орган зору).
- Що дає змогу чути ніжний голос матусі, радісні різдвяні колядки, дзвінке щебетання пташок? (Наші вуха — орган слуху).
- Що дарує нам насолоду від смаку бабусиного варення, свіжого хліба, соковитого яблука? (Наш язик — орган смаку).
- Завдяки чому ми відчуваємо святковий запах ялинки, пахощі свіжоспеченого пирога? (Завдяки нашому носу — органу нюху).
- Що дає нам можливість відчути м’якість хутра киці, шовковість травички, ніжність пісочку на березі річки? (Наша шкіра — орган дотику).
— Сильні незвичайні відчуття часто дають поштовх до творчості. Я прочитаю вам вірш, а ви спробуйте знайти в ньому те, що можна почути, побачити, понюхати, посмакувати та відчути на дотик.
Пахне літо
На дзвінкій галяві теплим літом
Заквітчалась липка першим цвітом,
І сама страшенно здивувалась:
“Та невже ж таке зі мною сталось?”.
Зашуміли трави над землею,
Здивувались також разом з нею.
Забриніли дзвоники ласкаві:
“Ой же дух солодкий на галяві!
Пелюстки у нас лілові й білі,
Та чомусь ми пахнути не в силі...”.
Жовтим оком дивиться ромашка:
“Від такого цвіту дихать важко!”.
І радіють бджоли-медоноші:
“А для нас ці квітоньки — хороші!”.
Повна липка радості і суму:
“Через що, — зітхає, — стільки шуму?”.
І ховає гілочки розквітлі,
Миті в зливах, скупані у світлі.
В лісі меду теплого налито.
Пахне цвіт на липці.
Пахне літо!
Марія Пригара
- А як пахнуть зима, весна, осінь?
- Поміркуйте, які слова можуть найкраще охарактеризувати кожну пору року.
Дізнатися, які “місточки” від відчуттів до почуттів будують поети для своїх читачів, прочитати разом з Поетом вірші, описують звуки та барви, навчитися знаходити слова, які передають відчуття, пограти з дітьми у цікаві ігри та знайти відповіді на запитання Джмелика зможуть читачі друкованої версії журналу “Джміль”.
Електронні додатки до розповіді Джмелика допоможуть зробити “місточки”, які будують поети, яскравішими і зрозумілішими для дітей.
Ласкаво просимо до затишної Літературної студії Джмелика!
Завантажуйте електронні додатки
Пахне літо. Робота над віршем Марії Пригари
Чим пахнуть ремесла. Робота над віршем Джанні Родарі
Веселий сніг. Робота над віршем Оксани Сенатович
Треба тільки відчути. Вірші про сніг
Завдання. Як описати словами відчуття
До скарбнички методиста
Публікація дасть змогу показати дітям, як словами можна описати звуки, смаки, запахи, відчуття та почуття, які засоби художньої виразності використовують для цього поети (слова, вжиті у переносному значенні, епітети (слова‑прикраси) тощо), порівняти, як різні поети описують одне й те саме явище. Діти набувають досвіду нестандартного вживання звичних слів, мають змогу побачити, як за допомогою слів можна виражати емоції, почуття, як, описуючи відчуття, можна викликати певні почуття.
У співпраці з учителем у дошкільників та учнів початкових класів поступово формується досвід сенсорного та естетичного сприймання художніх творів — зображення словом кольорів, форм, звуків та явищ природи тощо. Малята навчаються здійснювати смисловий і структурний аналіз тексту, висловлювати емоційно‑оцінне ставлення до художнього твору, знаходити у ньому слова в переносному значенні та вживати їх у власному мовленні, пояснювати багатозначні слова, поповнюють свій активний словник.
Бесіди для дітей за змістом віршів допомагають навчати малят відтворювати художні образи на основі зіставлення реального і образного опису предмета чи явища, передавати свої враження, почуття від прочитаного за допомогою зв’язних висловлювань, визначати емоційний настрій твору, реагувати на його зміст. Таким чином відбувається формування художньо‑образного мислення, діти навчаються висловлювати оцінні судження, насолоджуватися красою художнього слова.
Ця публікація може стати основою для занять з ознайомлення з природою та розвитку мовлення, а також для уроків природознавства, української мови та літературного читання, розвитку мовлення, допоможе провести цікаву екскурсію у природу.