Війна закінчиться. Настане мир. Україна розквітне!
| << До змісту номера (“Джміль” 4 /2015) | < До попередньої статті До наступної статті > |
Хортиця сьогодні
Усіх читачів журналу “Джміль” запрошуємо відвідати Хортицю — острів на Дніпрі біля сучасного міста Запоріжжя! Тут можна побачити світ таким, яким він був за часів козацтва: неосяжні степові простори, могутні води Дніпра, міцні фортечні мури, зброю та обладунки запорожців…
Звісно, не завжди можна сісти у потяг і приїхати до Хортиці, тому в друкованій версії журналу “Джміль” Джмелик з Пензликом розмістили фотозвіт про свою подорож до козацької землі, а скориставшись електронним додатком до видання, ви можете у будь-яку мить разом з дошкільнятами та молодшими школярами здійснити віртуальну подорож до легендарного острова. Захопливої мандрівки у часі та просторі!
Завантажуйте електронний додаток
“Хортиця сьогодні”
До скарбнички методиста
Представлена у матеріалі наочність, що є доповненням до публікацій журналу “Джміль”, дає можливість зосередити увагу дітей на особливостях організації Січі, допомагає їм відчути себе нащадками козаків, представниками одного з ними роду, сприяє активізації відтворювальної та творчої уяви малят. Ретельно дібрані фотографії допомагають показати дошкільнятам і молодшим школярам красу рідної землі, архітектурні особливості Січі, повсякденне життя козаків. Такий матеріал може допомогти провести з дітьми виховну годину чи бесіду, присвячену козакам, заняття з українознавства, громадянського виховання, мовленнєвого розвитку. Електронні презентації у е-додатку до журналу “Джміль” допоможуть зробити ваші заняття насиченими та ефективними.
На Січі
На засіданні Клубу допитливих Джмелик і Пензлик використали свій фотозвіт (див. вище), аби розповісти своїм подружкам Нотці й Книжечці та всім читачам журналу, про що вони дізналися на Січі. Зазирнемо на це засідання!
Звідки взялися козаки
Козацтво виникло понад 500 років тому. Це були дуже важкі часи, коли українці потерпали від постійних ворожих навал. Смертельними вихорами налітали татари і турки на мирні українські поселення, руйнуючи та спалюючи все довкола. Дітей, дівчат та молодих чоловіків захоплювали у полон. Дівчата ставали рабинями-прислужницями, чоловіки — рабами: виконували будь-яку волю господарів, найважчу роботу, зокрема веслували на військових суднах, які називалися галерами. Хлопчиків змушували забувати свій рід та власну віру, виховували їх жорстокими яничарами — воїнами Османської імперії, як у ті часи називали Туреччину.
Постійні вторгнення змушували волелюбних українців захищатися, боронити життя, своє та близьких. Чоловіки піднімалися на боротьбу з нападниками. Вони гуртувалися, переховувалися в урочищах та на лісистих берегах Дніпра, щоб відбивати ворожі навали. Так мирні селяни перетворилися на сміливих загартованих воїнів, яких почали називати козаками.
Певно, всім цікаво дізнатися, звідки взялося слово козак. Учені вважають: воно походить від татарського кайсак, що означало “вільна й незалежна людина зі зброєю”. Українські відчайдухи переробили це слово на свій лад і стали називатися козаками.
Про неприступну фортецю, яка з’явилася у степу за Дніпровими порогами і на довгий час стала домівкою козаків, козацьку школу, розпорядок дня козаків, устрій та порядок на Січі ви можете прочитати у друкованій версії журналу “Джміль”. Електронний додаток до видання допоможе зробити розповідь та бесіду з дітьми за матеріалами Клубу допитливих яскравою й незабутньою.
Завантажуйте електронний додаток
“На Січі”
До скарбнички методиста
Матеріал у дотепній, цікавій формі розповідає про зародження козацтва, про устрій та порядок на Січі. Він допоможе активізувати пізнавальний розвиток дітей, поглибити знання дошкільників та учнів початкових класів з історії України, може стати основою заняття з українознавства, бесіди з дітьми з громадянського виховання, розгортання міні-проекту про життя-буття козаків або спонукати до створення історії про Січ у малюнках. Короткі оповідки про життя козаків у минулому можуть стати місточком до сьогодення: запропонуйте дітям порівняти сучасну й козацьку школу, пофантазувати про те, якою б вони хотіли бачити школу в майбутньому, визначити, які правила поведінки допомагали підтримувати дисципліну на Січі, тощо.