Перемога неминуча! Настане мир. Все буде Україна!  

Вернісаж

Дух свободи

Бесіда за картиною Олега Шупляка

Тільки весна ступає на поріг, як грайливий вітерець залітає у кожну кватирку і кличе малят за собою надвір. А там задерикувато силкується зірвати з малечі шапки та шарфи, запрошує пограти у квача і мерщій тікає на роздолля. Помчимо за ним?

Розкажіть, де вам найбільше подобається гуляти навесні. Чому? Ось вітерець привів нас на берег річки. Скільки простору! Скільки неба! Так і хочеться бігати, стрибати, грати, співати... На душі легко й любо! Цей стан іноді називають відчуттям свободи. А як би ви пояснили слово свобода? Це непросто, чи не так? А як намалювати свободу? У Джмеликового друга — художника Олега Шупляка — є своя відповідь на це запитання. І шукати її він пропонує саме там, куди привів нас весняний вітерець.

НА БЕРЕЗІ РІЧКИ

Погляньте на картинку. Що на ній зображено? Який це жанр живопису? Справді, пейзаж. І дуже гарний, чи не так? Уявіть, що ви опинилися серед цієї краси. Що відчуваєте? Шовкова травичка лоскоче босі ноги, сонечко теплими промінчиками пестить щічки, вітерець пустотливо тріпоче наші чубчики. Прислухаймося: плюскочуть хвильки, лопотить листячко, лине пісня...

Хто її співає? На якому музичному інструменті грає козак? Як гадаєте, чому він грає саме тут, на березі річки, де його ніхто не чує? Про що пісня? Про стрункі тополі чи про буйний вітер? Чи про вільного орла, що ширяє в небі? А може, про свободу?

Про те, хто ще почув пісню козака-бандуриста, що спільного у свободи і Батьківщини і яка загадка захована на картині, ви можете дізнатися, відвідавши Вернісаж у друкованій версії журналу “Джміль”.









<< До змісту номера («Джміль» № 1 /2013)

Залиште адресу своєї електронної пошти, і ми повідомимо вас, коли на сайті з'являться нові публікації та електронні додатки для завантаження.

Email: