Війна закінчиться. Настане мир. Україна розквітне!
Електронні додатки до журналу «Джміль»
Педагогу зручно працювати з яскравими, сучасними дидактичними картинами великого формату, але придбати такі якісні картини сьогодні не так уже й просто. Тому вихователі та вчителі молодших класів часто вимушені користуватися фізично й морально застарілими картинами — тьмяними, із сюжетами минулого століття, які до того ж незручно зберігати й шукати.
Водночас швидко розвиваються мультимедійні технології: те, про що вчора педагоги лише мріяли, сьогодні можна використовувати у кожному дитячому садку і початковій школі. Тож у багатьох навчальних закладах уже є плазмові екрани, комп’ютери, мультимедійні проектори, смарт-дошки. Але чи завжди їх використовують ефективно? Чи відповідають ці дидактичні матеріали віковим особливостям дітей? Чи завжди їх малюють професійні художники разом з педагогами? Можна говорити про назрілу потребу в створенні якісних цікавих дітям дидактичних матеріалів, якими педагогам буде зручно користуватися, та методичних розробок до них.
Поговорімо про те, якими мають бути сучасні дидактичні посібники, розглянемо приклади таких матеріалів.
Час спливає, усе змінюється… Змінюємося ми і звичні речі навколо нас. Зокрема журнали.
Яким має бути сучасний журнал для дорослих і дітей? Добре було б, якби його сторінки «оживали»: можна було б розглядати на великому екрані картинки, збільшувати у зручній послідовності особливо цікаві фрагменти; разом пограти в ігри, про які йдеться на сторінках журналу; побачити ще більше яскравих ілюстрацій; домалювати продовження сюжету; можливо, змінити перебіг зображених подій; вийти за межі сторінки і знайти більше цікавих запитань для обговорення-дослідження з дітьми. Добре було б, якби сторінки «заговорили», і ми могли побачити рухи персонажів, почути мелодії тощо.
Ми й озирнутися не встигли, а наші мрії поступово стають реальністю. Видавництво «Світич» створило новий продукт «Електронні додатки до журналу “Джміль”» — електронні версії сторінок «Джмеля», які педагоги та батьки можуть використати під час занять з дошкільнятами та молодшими школярами. Цей проект значно розширює можливості педагогів, пропонує те, чого не можна вмістити на сторінках журналу.
Відтепер до кожного випуску «Джмеля» читачі зможуть отримати інтерактивні дидактичні посібники, які зручно демонструвати на екрані персонального комп’ютера чи мультимедійній дошці:
- сюжетні дидактичні картини;
- репродукції творів світових і українських художників (з можливістю збільшувати окремі фрагменти, змінювати порядок демонстрації);
- вправи для вивчення віршів;
- комікси морально-етичної тематики;
- пізнавальні презентації;
- серії дидактичних малюнків;
- тематичні добірки фотографій;
- мультимедійні розвивальні ігри для дітей.
У світі професій
Перший випуск електронного додатку до журналу «Джміль»
Освіта завжди орієнтується на майбутнє, адже сьогоднішні школярі — це вчорашні дошкільнята й завтрашні фахівці. Якими спеціалістами вони стануть у майбутньому, залежить від того, які знання та вміння вони отримають сьогодні, чого прагнутимуть, що вважатимуть головним, а що — другорядним, на кого захочуть бути схожими, якою професією зацікавляться. І не так важливо, яка саме професія їх привабить, важливо — чому.
Щоб діти могли свідомо вибирати, вони мають знати якомога більше про різні професії: робітничі, інженерні, мистецькі, професії науковців, службовців, тих, хто захищає наш спокій, допомагає бути здоровими, вчасно виконувати всі справи тощо.
Ознайомити дошкільнят та учнів початкових класів зі світом професій, цікаво і зрозуміло розповісти про них допоможе освітній проект за матеріалами журналу «Джміль» (2014, № 1). Зрозуміло, зручно, яскраво і дотепно подати матеріал дітям допоможуть електронні додатки статей, можливості яких розкриємо і продемонструємо далі.
Дидактична сюжетна картина «Ким бути?»
Знання, які ми надаємо дітям, обов’язково мають бути пов’язані з життям. Тільки тоді їм буде цікаво навчатися, вони захочуть дізнатися більше, зможуть привласнити отримані знання, відштовхнувшись від них, фантазуватимуть, моделюватимуть, досліджуватимуть.
У дошкільнят та учнів початкових класів домінує наочно-образне мислення. Їхній життєвий досвід ще небагатий, вони ще тільки починають пізнавати довкілля, тому їм важко уявити певні ситуації повсякденного життя. Отже, дітям потрібна опора на наочність. Дидактичні сюжетні картини допомагають педагогу зрозуміло і дотепно розкрити малюкам зміст і використання навіть найскладніших понять. Але де ж знайти якісні дидактичні картини з різноманітними життєвими ситуаціями, такі, щоб усім дітям групи або класу було зручно їх розглядати, а педагогу — зберігати?
За 18 років колектив журналу «Джміль» накопичив чимало створених професійними художниками різноманітних сюжетних картин, які відповідають особливостям сприйняття дошкільнят та учнів початкових класів. Склалася ціла картинна галерея. Поступово створюється електронна бібліотека сюжетних картин різноманітної тематики, що їх також можна знайти в електронних додатках до журналу «Джміль». Це зручна форма і для зберігання та пошуку картин, і для демонстрації їх дітям.
Часто на сюжетних картинах зображено одразу кілька ситуацій, які доповнюють одна одну. Так, картини можуть допомогти побувати на будівництві, побачити співпрацю будівельників і архітекторів, зазирнути в кабінет лікаря, побачити, як перукар створює зачіску, кухарі готують смачні страви, офіціант обслуговує клієнта, закрійниця та швачка створюють одяг у майстерні, як діють водії та регулювальник.
Це чудова нагода обговорити з дітьми взаємозв’язки між представниками різних професій, обов’язки кожного. Наприклад, архітектор придумує, як спроектувати будинок, щоб вулиці міста були гарними і ошатними, інженер детально розробляє план зведення будівлі, бухгалтер підраховує вартість будівництва, журналіст пише дотепну статтю про новобудову, редактор її опрацьовує і публікує в газеті, будівельники втілюють задум архітектора…
Чи всі професії названо? Запропонуйте дітям додати ще кілька професій до ланцюжка, після чого організуйте бесіду за такими запитаннями.
— Діями яких працівників керують представники інших професій? Чому кожен має підпорядковувати свої дії діям інших? Що може статися, якщо взаємодії між представниками різних професій не буде?
— Що має обговорити швачка з будівельником, створюючи робочий одяг?
— Що офіціант має обговорити з клієнтом? Хто може бути клієнтом у ресторані? Яких правил він має дотримуватися?
— Представники яких професій допомагають нам у повсякденному житті? Чим саме?
— Які фахівці і як допомагають один одному? Запропонуйте дітям створити ланцюжки професій.
Під час бесіди у певні моменти потрібно обговорити картину загалом, іноді — зосередити увагу дітей на певній сцені. У ці моменти, щоб дітей не відволікали різноманітні зображення, варто демонструвати на екрані тільки окремі фрагменти картини. Тому електронні додатки дають можливість як переглянути всю картину одразу, так і в потрібний момент бесіди збільшити певний її фрагмент.
Завантажуйте електронний додаток
“Ким бути? Дидактична сюжетна картина”
Цікаву роботу на заняттях можна організувати у найрізноманітніших напрямках: розвиток мовлення та мислення, формування математичних уявлень, ознайомлення з довкіллям та правилами безпечної поведінки тощо.
Репродукція картини Едгара Дега «Танцювальний клас» та добірка картин «Замальовки з життя танцівниць»
Щономера в рубриці Вернісаж журнал «Джміль» публікує репродукції картин вітчизняних і зарубіжних митців, а також бесіди за ними. Обрані твори та влучні запитання для бесіди допоможуть дорослим відкрити своїм вихованцям багатогранність кольорової мови живопису та стриманих ліній графіки. Електронні додатки подають репродукції найкращої якості, вони не тьмяніють з часом, не псуються в процесі зберігання у шафах, їх зручно демонструвати групі дітей на великому екрані.
Як працюють лікарі, водії, продавці, ми часто бачимо у повсякденному житті. Та є професії, повсякденна копітка праця представників яких зазвичай прихована від нас. Ми бачимо лише результат — картину, скульптуру, книжку, виступ артиста тощо. Тому робота цих людей може здатися нам легкою, такою, що майже не вимагає зусиль. Зруйнувати цей хибний стереотип, ознайомити дітей з працею представників творчих професій допомагають фотографії, відеоматеріали, картини тощо. Тож у журналі “Джміль” (2014, № 1) — картина Едгара Дега «Танцювальний клас», з якої діти можуть дізнатися про нелегку щоденну працю балерин.
Усе життя Дега зображував танцівниць. Він весь час повертався до цієї теми, намагаючись якомога точніше передати рухи, змінюючи акценти. На його полотнах можна побачити весь процес створення балетних вистав: щоденні уроки за станком, короткі хвилини відпочинку, репетиції, заняття з хореографами, генеральна репетиція на сцені, прем’єра…
Завантажуйте електронний додаток
“Танцювальний клас. Едгар Дега”
Обсяг друкованого видання не дає можливості вмістити всі картини майстра. А електронні додатки за його картинами є своєрідною галереєю балетного живопису — завдяки їм ми можемо зазирнути у танцювальний клас, на репетиції, за лаштунки театру, побачити тяжку працю артистів балету під час підготовки спектаклів та чудові миттєвості їхніх виступів.
Електронний додаток складається з фрагментів картини «Танцювальний клас», на які варто звернути увагу дітей під час бесіди, а також добірки замальовок із життя балерин, створених великим художником.
Завантажуйте електронний додаток
“Замальовки з життя танцівниць. Едгар Дега”
Комікс морально-етичної тематики «Невеселий цирк»
Мультфільми та казки допомагають розповісти дітям про добро і зло, ненав’язливо ознайомити з правилами поведінки та аргументувати, чому слід чинити саме так, а не інакше. Але простого перегляду навіть найкращих фільмів недостатньо — хочеться зробити дітей не тільки глядачами, а й у певному сенсі активними учасниками подій, вислухати їхню думку, обговорити переглянуті ситуації.
Для проведення бесід з дітьми не завжди зручно користуватися відеозаписами: адже доводиться весь час робити паузи, стежачи за тим, щоб фраза не переривалася посередині. Та й фільми не завжди дають змогу показати незавершену ситуацію, не залишають дітям можливості додумати її, не поспішаючи обміркувати дії персонажів, щось виправити, змінивши кінець.
Раніше таку можливість давали діафільми: їх можна було неспішно переглядати, залежно від обставин та аудиторії обираючи потрібний темп розмови. Текст, що супроводжував слайди, давав можливість прочитати головне, те, що хотіли висловити автори, а потім прокоментувати, щось додатково пояснити, додати від себе, показати власне ставлення до ситуації.
Сучасною формою подання матеріалу, схожою на діафільми, є комікси (у журналі «Джміль» вони публікуються у рубриці Кіностудія). За коміксами (серіями малюнків) можна складати з дітьми зв’язні розповіді. Це нагадує створення справжніх мультфільмів і обов’язково сподобається дітям та дорослим.
Відео можна порівняти із суцільною лінією, комікси (ланцюжок сюжетних малюнків) — з пунктиром: у прогалину завжди можна вставити власну думку, спробувати виправити дії персонажів. У коміксах немає завершеності, тому можна змінити кінцівку, додавши власні малюнки.
У коміксах морально-етичної тематики зображується певна ситуація з повсякдення дівчаток і хлопчиків, що живуть поряд з нами, ходять у такий самий дитячий садок чи школу, як і наші вихованці. І це наближує описану ситуацію до малят: вони невимушено входять у світ персонажів коміксу, розуміють, що описані проблеми можуть стати (або вже стали) і їхніми проблемами, тому їм легше обговорювати зображені події, думати, дискутувати, давати поради. Після обговорення, напевно, ніхто не залишиться байдужим, і діти намагатимуться не допускати таких ситуацій у власному житті, знатимуть, як розв’язувати подібні проблеми.
В електронних додатках кожний кадр коміксу можна розглядати окремо, стільки, скільки потрібно. Ці додатки забезпечують комфортне для дітей і педагогів обговорення побаченого, швидкий пошук та візуалізацію потрібних кадрів.
Завантажуйте комікс для дітей
“Невеселий цирк”
Педагог демонструє дітям кадр, читає репліки персонажів, коментує. Якщо малюки вже вміють читати, вони можуть самі озвучувати репліки персонажів, пробуючи виконувати різні ролі.
Будемо раді отримати ваші листи з описами використання електронних додатків до журналу «Джміль» у роботі з дітьми, фотографії, відеофрагменти занять тощо. Кращі матеріали будуть опубліковані у науково-методичних журналах видавництва «Світич» та/або на сайті журналу «Джміль».