Перемога неминуча! Настане мир. Все буде Україна!
 |
Мандрівка в еру динозаврів
Продовження бесіди за сюжетною картиною на обкладинці
(Початок бесіди дивіться за посиланням)
Велетням — велетенські континенти
І знову Джмелик із друзями опинилися у сьогоденні.
— Оце так пригода! Класна подорож! Скільки див одразу! — захоплено вигукували вони.
Лише Пензлик сидів тихенько, замислившись…
— Тобі не сподобалася мандрівка? — здивувалася Книжечка.
— Ні, мандрівка чудова! Але я все думаю: як же такі велетні бігали по Землі? Як їм місця вистачало? — озвався Пензлик.
— Справді, — підхопила Нотка. — Вони, мабуть, лобами врізалися в дерева — наші земні галявині для них явно замалі!
— Не лобами, а ногами! — засміявся Джмелик. — Адже наші сучасні дерева були б для динозаврів як трава.
Книжечка дістала старовинний атлас, енциклопедію, і друзі заходилися читати…
…У прадавні часи континенти були зовсім не такими, як нині, а значно більшими. І це було дуже доречно. Адже таким гігантам потрібно набагато більше місця для життя. Велетенські динозаври просто не змогли б жити на наших сучасних континентах!
Навіть на найбільшому сучасному континенті для гігантських древніх ящерів було б замало місця. Уявіть: тільки динозавр розбігся, а вже гальмувати треба (суходіл закінчився). Не встиг загальмувати — плюх у воду з розгону, а там теж перенаселення (сучасний океан також маленький). Що вже говорити про сучасні малюсінькі рослинки! Вони таким велетням на один зуб: з’їли б усю земну рослинність за кілька днів і навіть не помітили б.
- Спробуйте порівняти свої кроки і кроки динозаврів. Як це можна зробити? Куди перемістився б динозавр за один крок?
- Скільки кроків йому треба зробити, щоб переміститися з одного краю твого рідного міста в інший?
Як усе на Землі змінилося! Динозаврів поступово замінили звичні для нас, відносно невеликі тварини, і рослини теж зменшилися, ставши зовсім іншими…
- Чим сучасні рослини і тварини відрізняються від прадавніх (окрім розмірів)?
- Чи можемо ми сьогодні побачити на Землі схожі рослини?
- Помандруйте сучасними континентами і знайдіть тварин, схожих на древніх. Які тварини змінилися найменше? Як ви гадаєте, чому?
Чи справді сьогодні на планеті нічого не залишилося від тих давніх часів, і ми можемо тільки уявляти їх собі або роздивлятися на картинках? А от і ні! І нині ми можемо побачити принаймні одну рослину такою, як бачили її динозаври. А називається вона Wollemia nobilis.
Дивовижна знахідка: найдавніший і найрідкісніший вид усіх часів
Wollemi Pine — найбільш сенсаційне ботанічне відкриття ХХ ст. У серпні 1994 pокy в глибокій і вузькій ущелині у центрі величезної долини Національного парку Wollemi (на захід від Сіднея (Австралія)) охоронець і науковий співробітник Давид Нобль, який проводив дослідження в дощовому тропічному лісі, знайшов невелику популяцію доти не відомих рослин.
Спустившись по мотузці вниз в ущелину, дослідник побачив дерева, що росли окремо від інших. Зацікавившись, він підібрав гілочку одного з них для подальшого вивчення.
Група фахівців і ботаніків ідентифікували цю сенсаційну знахідку як екземпляр вимерлих рослин родини араукарієвих.
Ще за кілька десятків років перед тим ця рослина, раніше відома як древня фосилія, зарості якої вкривали Землю 90 млн років тому (у юрський період), вважалася вимерлою.
Wollemi Pine — найвеличніше та найрідкісніше хвойне дерево на нашій планеті, яке у природному середовищі сягає 40 м заввишки (це приблизно як 13-поверховий будинок). Основні його ознаки — цупка хвоя й унікальна структура гілля. Кора його нагадує киплячий шоколадний крем.
Деяким з найстаріших сучасних екземплярів Wollemi Pine уже сотні років. Найдавнішому з них — “дереву Білла” (Віll Тrее) — понад тисячу. Його було названо на честь пілота вертольота, який добре орієнтувався в ущелині й допомагав ученим спускатися вниз. Коріння цього екземпляра належить ще до періоду Римської iмперії. Стовбурам, які виросли з цього древнього кореневища, вже 400 років.
Чому динозаври вимерли, а Wollemi Pine ні? Це дерево може рости за температури від -10 до +45°С, а динозаври не такі витривалі.
Спосіб розмноження цих хвойних дерев унікальний. Нові пагони визрівають у середині кореня й у випадку ушкодження наземної частини рослини стихією, наприклад, блискавкою, пожежею тощо, нові пагони можуть вижити, ховаючись в глибині кореневища. Це є головною причиною того, що живі екземпляри древньої рослини збереглися до наших днів.
З древніх часів Wollemi Pine залишилася незмінною, тоді як деякі інші рослини, наприклад папороть і хвощі, змінилися майже невпізнанно. Представники родини араукарієвих не мають звички змінюватися. Саме цим учені пояснюють збереження Wollemi Pine, усупереч пожежам, заледенінню, гарному апетиту динозаврів і дрейфуванню континентів.
Де продовжити знайомство? Цю незвичайну рослину занесено до списку Міжнародного співтовариства охорони довкілля й розмаїття видів. Розмноження Wollemi Pine — складова програми безпосередньої охорони рослини. Усе нові її екземпляри розмножують і висаджують у різних місцях Земної кулі для попередження зникнення виду внаслідок природних катастроф.
Сьогодні Wollemi Pine можна побачити у найвідоміших ботанічних садах 15 країн світу — Австралії, України, Словаччини, Чеської Республіки, Угорщини, Великобританії, Шотландії, Ірландії, Бельгії, Нідерландів, Австрії, Німеччини, Японії, Тайваню і США. Влітку 2006 року Австралійський фонд охорони дикої природи передав Ботанічному саду ім. М. М. Гришка (м. Київ) найдавнішу в світі сосну Wollemia nobilis.
ЗАВАНТАЖТЕ ПРЕЗЕНТАЦІЮ
“Ровесник динозаврів у Києві”,
щоб проілюструвати розповідь про дивовижну рослину
Чи справді давно жили динозаври?
Усі зібралися до Ботанічного саду, щоб на власні очі побачити “подружку” динозаврів, а Нотка ще й досі не вилізла з павутини Інтернету.
— Оце так! — раптом вигукнула вона. — Я знайшла сенсаційні відомості!
Друзі кинулися до комп’ютера.
— Я хотіла дізнатися, скільки років нашій Землі, — пояснила Нотка. — Почала шукати і знайшла числа з багатьма нулями — 4500 000 000. Ну ду-уже великі! Такі числа навіть написати, не те що уявити, складно! І от я почала шукати спосіб розповісти малятам про історію планети і людей на ній більш наочно.
Один учений запропонував представити історію людства в масштабі один до мільйона — 1 : 1 000 000, тобто зменшити усі часові періоди історії у мільйон разів. Це дуже багато. Якщо у такий спосіб зменшити наші розміри, ми будемо лиш трішечки більші від мікробів.
Якою ж постане історія людства у такому масштабі? Виявиться, що пращури людини з’явилися на Землі лише кілька років тому, а автомобіль був винайдений всього 23 хвилини тому. З часу запуску першого штучного супутника Землі не минуло й хвилини. І лише кілька секунд пройшло з моменту, коли людина вперше полетіла в космос.
А якщо уявити весь час існування людства як один рік, то наука виникла лише 30 секунд тому!
Отже, якщо порівняти час виникнення життя на Землі з часом її існування, то вийде, що життя на нашій планеті існує зовсім не так давно! А скільки всього за цей час зроблено... і нароблено!
Поміркуймо, як ми можемо зробити нашу планету ще прекраснішою, а не шкодити їй. З деякими ідеями щодо цього ви можете ознайомитися у попередньому випуску журналу “Джміль” (2017, 9) — “На варті чистоти”.