Війна закінчиться. Настане мир. Україна розквітне!
| << До змісту номера (“Джміль” № 3 /2016) | < До попередньої статті До наступної статті > |
Як Зайчик подолав страх
Ви вже чули найсвіжішу лісову новину? Сорока на хвості принесла, що Зайчик більше не боягуз! Як це сталося, дізнайтеся у Школі шляхетності.
Зайчик був справжнісіньким боягузом: у кожному кущі бачив загрозу, від кожного шурхоту тікав і ховався під ліжко. Мама Зайчика дуже непокоїлася, чи зможе її син перемогти свої страхи. Лісові мешканці час від часу кепкували з сіренького, але він нічого не міг із собою вдіяти.
Одного дня Зайчикова мама захворіла. Пізно ввечері, коли на ліс упала темрява, їй стало зовсім зле. Треба було йти по лікаря. А Сова, лісова лікарка, мешкала у самісінькій хащі, та ще й поряд з лисячою норою. Іти до неї вночі було дуже страшно і небезпечно. Хоч як наш Зайчик страхався нічного лісу, та залишити маму без допомоги було в сто разів страшніше. Тож боязко прочинивши двері, він ступив за поріг. Темрява немов оповила його невагомим покривалом. Серце так калатало, що, здавалося, от-от вистрибне з грудей. Наш герой тремтів, як осиковий листок, та все-таки крок за кроком наближався до мети. Кілька разів він був ладен повернути назад, та, пересиливши себе, продовжував свій шлях…
І ось він уже біля оселі лікарки Сови.
Дочитати терапевтичну казку до кінця і дізнатися, як зайченятко врятувало маму, зможуть читачі друкованої версії журналу “Джміль”. А ще у публікації є запитання для бесіди з дітьми за змістом казки.
До скарбнички методиста
Терапевтична казка з цікавим і дотепним сюжетом допомагає малятам навчитися перемагати свої страхи заради важливої мети, з розумінням ставитися до недоліків інших людей.