Перемога неминуча! Настане мир. Все буде Україна!
 |
| << До змісту номера («Джміль» № 2 /2013) | < До попередньої статті До наступної статті > |
Голодна жабка
Джмелик підстрибом біг до редакції. Хоч і запізнювався на обговорення нової вистави Театру з кишені, проте настрій у нього був пречудовий. Адже він підготував для друзів сюрприз.
Увійшовши до кімнати, Джмелик приєднався до жвавої бесіди Пензлика з Книжечкою та Ноткою. Раптом звідкись почулося тихеньке квакання. Усі почали роззиратися, Пензлик навіть під канапу заглянув. Проте ніхто нічого не виявив. Книжечка зауважила, що жаба аж ніяк не могла опинитися в редакції, адже ця земноводна тварина мешкає у водоймах. Їй одразу заперечило чітке, голосне “ква-ква!”, яке линуло від канапи.
І справді, з-за подушки на канапі визирала маленька зелена жабка. Вона зацікавлено крутила голівкою й роззявляла ротик.
— Привіт! Як ти тут опинилася?— озвався Пензлик.
Нотка гостинно поцікавилася:
— Може, ти зголодніла? Чим тебе почастувати?— й оглянувши кімнату, додала:— Жуків і мух у нас, на жаль, сьогодні немає.
Тут Джмелик дістав з кишені жменьку квасолин і повідомив:
— Це — незвичайна жабка. Я її давно знаю. Вона дуже полюбляє їсти, і не лише комах. Ось дивіться.
Жабка одну за одною проковтнула всі квасолини. Потім гумку, кілька прищіпок, ковпачок від фломастера. І знову відкрила ротик.
Дівчатка здивовано знизували плечима, а Пензлик похвалив друга:
— Цікавий фокус! Розкажи й нам, у чому секрет!
Джмелик розсміявся і витягнув руку з-за подушки. Зелена жабка виявилася лялькою-саморобкою.
Хочете й собі влаштувати театр в кишені з акторками-жабками? Завітайте на Джмеликів майстер-клас, який він проводить на сторінках друкованої версії журналу “Джміль”. А Книжечка пропонує першу виставу влаштувати за віршем Наталі Забіли “Очеретяна хатина”, що також надрукований у журналі. Не пропустіть майстер-клас!