Театр з кишені

З гілки — на сцену


Щоразу ми повертаємося з прогулянки лісом не з порожніми руками. Блискучі каштанчики у колючих кожушках, ловкенькі жолудята в капелюшках, яскраве листя, крилатки клена та ясена, намиста з горобини, запашні яблучка… — скільки гарного та цікавого! «Увімкніть» свою фантазію, яка легко перетворить ці багаті осінні дари на акторів лісового театру.

Ось послухайте одну історію і подивіться, як легко можна виготовити незвичайних акторів-ляльок.

ПОБІГАЙЧИК

Біг у лісі
Сірий зайчик,
Сірий зайчик —
Побігайчик,
Дивиться: лежить,
Як гора, ведмідь.
Дума зайчик:
— Зупинюся
І з ведмедя
Посміюся —
Ця гора мене
Не наздожене!
Він на задні лапки став
І тоненько проспівав:
— Клишоногий,
Вайлуватий,
Некрасивий,
Волохатий
Звір —
Б-р-р!
А ведмідь собі лежить,
Наче й справді міцно спить.
Зайчик ближче
Підбігає
І тоненько

Знов співає:
— Клишоногий,
Вайлуватий,
Некрасивий,
Волохатий
Звір —
Б-р-р!
Не ворушиться ведмідь,
Удає, що спить.
Не ворушиться,
Не дише...
Зайчик ближче,
Сміливіше,
Та не встиг він
Рот відкрить,
Як схопив його
Ведмідь.
— Що? Попався?
Доспівався?
Бідний зайчик
Налякався,
Дрібно задрижав,
Тонко пропищав:
— Дядечку ведмідь,
Від-пус-тіть!

Грицько Бойко

Сподіваємося, вам стануть у пригоді наші поради та вірші для інсценівок, вміщені у статті.

До скарбнички методиста

Сам собі драматург, режисер, лялькар, актор — це здорово! Створити ляльковий театр з дарів осені можна у кожній групі дитячого садка чи класі початкової школи. Така діяльність сприяє художньо‑естетичному та мовленнєвому розвитку дітей, стимулює творче мислення, розвиток сценічних і музичних здібностей, дрібної моторики. Юні актори під час вистав можуть розповісти про те, що їх цікавить, хвилює, а в ході підготовки до них дізнатися багато нового, розвинути письмове мовлення, фантазію, навчитися доводити розпочату справу до кінця, презентувати результати своєї праці.








<< До змісту номера (“Джміль” № 5 /2014)