Психологічна вітальня

Як навчитися радіти


Цього дня Джмелик був незвично мовчазний та похнюплений.

— Що сталося? Чому такий невеселий? — допитувалися друзі, а він лише сумно зітхав. Нарешті Джмелик пояснив:

— Ще вчора наше місто вигравало безліччю барв: зеленіли каштани, по синьому небу пливли білі хмаринки, у фонтанах грала веселка… А сьогодні через цей жахливий дощ усе сіре! Навіть золотоверхі собори! Як тут не сумувати?

— Гадаю, друже, ти ніколи не чув казки про Веселкове королівство? — несподівано запитала Книжечка.

— Ніби ні, — замислився Джмелик. — А до чого тут казка?

— Послухай і сам усе зрозумієш. Та й ви, друзі, приєднуйтеся, — відповіла дівчинка. Діставши з полиці гарну книжку, вона почала читати.

Казка про Веселкове королівство

В одній казковій країні жили Король, Королева та їхня єдина донька — принцеса. Жили вони дружно й весело й усім в їхньому королівстві було радісно та спокійно.

Королівство було маленьке, але дуже гарне. Замок з різноколірними гостроверхими башточками оточували квітучі сади. Від нього, наче строкаті килими простяглися просторі барвисті лани, сині річки, зелені ліси. Й навіть сонце в цьому королівстві було особливим — вогненно рудим. А чому так? — запитаєте ви. Ось послухайте.

На світ з’явилася маленька Принцеса. Її батьки були такі щасливі, що від їхньої радості над дахом палацу з’явилася ледь помітна Веселка. З кожним днем її кольори ставали дедалі виразнішими та яскравішими. І, нарешті, вона засіяла так яскраво, що мешканці королівства не могли відірвати від неї захоплених поглядів.

Відтоді життя в маленькому королівстві перетворилося на чудову кольорову казку. Його й називати стали Веселковим, а чутки про нього поширилися по всьому світу. Почувши про таке диво, чаклунка Нудьга вирішила на власні очі подивитися на це диво. Прилетіла, глянула і така туга її огорнула, така заздрість здолала, що вона вмить сірим попелом вкрила все Веселкове королівство.

Як боролися мешканці Веселкового королівства з чаклункою Нудьгою ви можете прочитати з дітьми у Психологічній вітальні журналу “Джміль”. Зробити казку цікавою для дітей допоможуть розглянути яскраві ілюстрації, дотепні запитання від Джмелика.









<< До змісту номера («Джміль» № 2 /2014)