Вернісаж

Танцювальний клас

Після відвідин Служби безпеки у Джмелика задзвонив мобільний телефон.

— Привіт, Джмелику! — залунав зі слухавки голос Пензлика. — Маю для тебе й твоїх друзів чудову новину. Я влаштував виставку картин, на яких представлено дивовижну професію, дуже гарну і складну водночас! Тож запрошую до нашого Вернісажу.

Урок балету

Картина запрошує нас до просторої танцювальної зали. У ній бачимо юних дівчат. Хто вони? Як ви здогадалися? Праворуч — двоє чоловіків. Один з них, у темному сурдуті, сидить на стільці. Що у нього в руках? Певно, смичок. І скрипка видніється на плечі. Хто ж він? Це концертмейстер — людина, що створює акомпанемент — музику, під яку рухається артист. А ким може бути чоловік у білому вбранні? Його впевнена поза свідчить: він — головний у танцювальному класі. Це хореограф, або балетмейстер, — той, хто придумує рухи танцю і стежить за точністю їх виконання. Жести в нього впевнені й владні. До кого він звертається? Що каже своїй учениці? Робить зауваження чи хвалить, надихає на нове па (рух, стрибок або кружляння у танці) чи наполягає на повторенні вправи? Як гадаєте, що відчуває при цьому балерина? Інші танцівниці ніби завмерли, слухаючи настанови балетмейстера, — адже те, що він каже одній з них, стосується кожної.


Продовжити ознайомлюватись із професією балерин, що вміють танцювати на кінчиках пальців, допоможуть бесіда за картиною Едгара Дега “Танцювальний клас” і добірка картин про цю дивовижну професію на сторінках журналу “Джміль” та в електронному додатку до нього.

Завантажуйте електронний додаток
«Танцювальний клас. Едгар Дега»

Завантажити презентацію для дітей








<< До змісту номера («Джміль» № 1 /2014)