Перемога неминуча! Настане мир. Все буде Україна!
 |
| << До змісту номера (“Джміль” № 2 /2013) | < До попередньої статті До наступної статті > |
Синій птах щастя
Кольорова казка
Катруся дуже любить птахів, і їй подобається їх малювати — щоразу по-іншому. Восени, коли вони відлітають у вирій, дівчинці трохи сумно від цього, і птахи на малюнку забарвлені у темні кольори. Зате навесні аркуші в альбомі заповнюються яскравими — рожевими, червоними, жовтими, зеленими — птахами. Так Катруся радіє поверненню своїх пернатих улюбленців.
Знаєте, наша Катеринка дуже добра, справедлива дівчинка. Вона хоче, щоб усі навколо були радісні й щасливі. Одного разу мама прочитала їй казку про Синього птаха щастя, і відтоді Катря постійно думала про нього.
Якось на занятті Художньої студії, якою, до речі, керує наш давній знайомий Пензлик, художник сказав Катрусі, простягаючи синій альбом: “Ось тобі творче завдання — стань на хвилинку доброю феєю. Придумай казку з гарним закінченням. Пропоную тобі кілька сюжетів”.
Дівчинка взяла альбом і поспішила додому. Дуже вже їй цікаво було: що ж то за завдання таке?
Вона розгорнула альбом на першій сторінці й побачила маленького хлопчика, який гірко плакав, дивлячись у небо. Сині сльозинки синіми річками стікали з його синіх очей. А там, у синьому небі, під самими синіми хмарами, літала синя повітряна кулька.
“Як же допомогти цьому малюкові?” — подумала Катруся. І раптом їй сяйнула думка: “Тут може зарадити Синій птах щастя. А спробую-но я його намалювати”. Сказано — зроблено. І от уже казкового птаха намальовано. Як і годиться у казці, він негайно ожив, стріпнув крилами, злетів у синє небо, впіймав синю кульку й віддав хлоп’яті, сині очі якого засяяли вдячністю.
Як Синій птах допоміг метеликові, кошеняткові та всім тим, хто опинився у скруті, ви можете дізнатися, завітавши до Психологічної вітальні на сторінках друкованої версії журналу “Джміль” і дочитавши разом з малятами казку про Синього птаха щастя до кінця, а глибше зрозуміти зміст “синьої” казки допоможуть запитання для бесіди з дітьми.