Літературна студія

Як Джмелик вірші писати спробував, або Секрети київських поетів

Цього року в Літературній студії Джмелик та Книжечка будуть ознайомлювати читачів з творами сучасних українських поетів. Тих, яких ви можете побачити по телевізору чи навіть зустріти на вулицях рідного міста.

Що цікавіше — весняна прогулянка чи віршування?

Прокинувшись суботнього ранку, Книжечка визирнула у вікно і радісно засміялась — яскраве сонечко лагідно осявало все золотими промінчиками. Це й не дивно: о цій порі воно зазвичай і має бути на своєму робочому місці. Вражало не те, що було сонце, а те, скільки його було! Скрізь! На деревах, багатоповерхівках, машинах і навіть на воронах. “Сьогодні чудовий день для прогулянки, — подумала дівчинка, усміхаючись і простягаючи руки до неба. — А чи не прогулятися мені Києвом? А для компанії Джмелика покличу”.

Тож вона хутко відправила другові смс-ку:

“Запрошую тебе на прогулянку Києвом. Сьогодні. За 15 хвилин. Милуватимемося містом, слухатимемо весну та співатимемо їй пісні. Чи це не найкращий план для суботи?”.

Але відповідь її засмутила:

“Вибач. Сьогодні — ніяк. Пишу вірші”.

Довелося гуляти містом самій. Самій тішитися його барвами і звуками. Самій милуватися весною. Самій мугикати пісеньку.

“Дивно, невже Джмеликові писати вірші цікавіше, ніж гуляти містом погожого дня? Може, в нього й справді талант? А навідаюсь-но я до нього. Послухаю його вірші”.

Проба пера

— Як успіхи? — з порога запитала Книжечка в друга.

— Перший вірш уже готовий. Цікаво, чи сподобається тобі… Ось послухай… — відповів новоспечений поет.

І от що він продекламував:

Сонце світить. День настав.
Я вчорашній суп доїв.
Не пішов гулять на став,
Бо гуляти не хотів.

— Джмелику, в тебе тут є чудова рима: настав — на став, — мовила, розмірковуючи, Книжечка. — Ти ж пригадуєш, що таке рими?

— Так, це схожі, співзвучні закінчення рядків.

— Саме так. І тут слова звучать однаково, а насправді означають різне. Вдала знахідка. Спробуй ще пошукати такі рими! Але, розумієш... — Книжечка затнулася, добираючи слова, щоб ненароком не образити друга, — хотілося б, прочитавши твій вірш, дізнатися про щось нове, несподіване. Ну, таке, чого в житті ще не бувало. Або бувало, але ніхто не здогадався його описати. Бо, коли чесно, про вчорашній суп... У мене теж був суп на обід. І вчора, і позавчора. То й що?

— А що б ти хотіла почути... несподіваного, нового? — запитав Джмелик, який уже почав розуміти, до чого веде подруга.

— Не знаю… От якби твій вірш змусив мене сміятися чи, може, навіть пустити сльозу... Або здивуватися дуже. Якби ти розповів про якусь красу неймовірну, повз яку я щодня проходжу, не помічаючи...

Джмелик обмірковував те, що сказала Книжечка.

— А наведи мені приклад вірша, від якого тобі стало весело, чи сумно, чи цікаво.

— О! Таких віршів багато, і вони дуже різні!


Обговорюючи статтю, вміщену в друкованій версії журналу “Джміль”, дошкільнята і молодші школярі можуть не тільки прочитати різні вірші, а й разом з Джмеликом повчитися писати вірші: спочатку “вприглядку” — зазирнути у поетичну майстерню, дізнатися про деякі поетичні секрети, а потім створити власні шедеври. Яскраво проілюструвати бесіди з дітьми, цікаво провести обговорення віршів допоможуть запитання від Книжечки і Джмелика та електронні додатки до журналу.

Завантажуйте електронні додатки

Завантажити презентації для дітейВсі є вдома. Робота над віршем Сашка Дерманського

Завантажити презентації для дітейМамина робота. Робота над віршем Сашка Дерманського

Завантажити презентації для дітейКозак. Вірш Олесі Мамчич


До скарбнички методиста

Цей матеріал ознайомлює дітей з творами сучасних українських поетів, яких частіше можна зустріти на вулицях наших міст, ніж у збірочках для дошкільників та учнів молодших класів. Художнє слово допомагає пізнавати довкілля, збагачує мовлення дитини, формує читацький смак. Матеріал Літературної студії може допомогти провести заняття з розвитку мовлення, українознавства, природознавства, а також стати в пригоді на уроках літературного читання, “Я у світі”, виховних годинах.

Зазвичай діти бачать результат творчої діяльності і не бачать процес, тому їм може здаватися, що результат недосяжний. А от коли вони бачать процес досягнення результату, то відчують сили спробувати писати власні вірші (адже якщо не пробував, то й не знаєш — вийде чи не вийде). Тож така діяльність допоможе педагогу не тільки формувати мовленнєву компетентність, у цікавій і незвичній формі розповідати про Україну, а й розвивати творче самостійне мислення, виховувати впевнених у своїх силах дітей, які вміють ставити мету і досягати її.





<< До змісту номера («Джміль» № 2 /2015)