Пригоди на обкладинці

Сніг іде

Бесіда за сюжетною картиною на обкладинці
(повна версія)


Залунали з вулиці дитячі голоси:

— Сніг! Сніг іде! Джмелик визирнув у вікно:

— А й справді. Нарешті!

Похапцем одягнув курточку та шапку й вибіг надвір. А там…

БІЛИЙ ВЕЛЕТ

… Парком крокує білий велет. З широких рукавів його кожуха, зі сніжно-білої бороди сиплються на землю лапаті пластівці, під чобітьми рипить-співає сніг. Де дід палицею стукне, там вода замерзає, де подолом кожуха махне — миттю виростають кучугури. Над головою його кружляють птахи-снігомахи. Дід на них снігу натрушує, а вони його містами й селами розносять, засипаючи там подвір’я та доріжки. Ви тих птахів, мабуть, не раз бачили, але не впізнавали. Дуже вони на сірі хмари схожі.

Джмелик підбіг до діда:

— Добридень, дідусю Снігу! Який же я радий, що ти нарешті прийшов!

— Добридень, Джмелику! І я радий всіх бачити! Підросли дітки за рік, декого й не впізнати! — відказує білий гість. — Он бачу, Аліса везе на санчатах свого молодшого братика, а минулої зими, пам’ятаю, він лише на ніжки спинався.

ЗЛИЙ ЧИ ДОБРИЙ?

Нахилившись до закутаного малюка, Сніг лагідно торкнувся його рукавички. І враз на ній засяяла прозора зірочка-сніжинка. Хлопчик здивовано глянув на велетня й запитав у сестрички:

— Алісо, хто це? Він мені сніжинку подарував, але й пальчики захолодив… То він насправді злий чи добрий?

Аліса потерла ручки малого своїми долонями, щоб зігріти. А Джмелик розповів:

— Це, Микитко, дідусь Сніг. Він добрий, бо вкриває землю теплою ковдрою, щоб вона відпочивала до весни, дарує будинкам і деревам святкове біле вбрання, малює гарні візерунки на вікнах та розсипає зірочки-сніжинки…

Аліса не погодилася із Джмеликом:

— Добрий, кажеш? А хто нам щоки морозить, хто татову машину так снігом засипав, що до обіду мусили її відкопувати й відчищати?

Усміхнувшись, дідусь відповів:

— Не ображайся, Алісо. Робота моя така — снігом усе вкривати, а холодний я, бо мороз надворі. Якби не я, то й зими не було б. Не змогли б ви на санчатах кататися й сніговиків ліпити.

У кожного сезону свої принади.

► Пригадайте всі пори року, назвіть ті їхні ознаки, які вас радують, і ті, які завдають прикрощів.

ДЕ СНІГ УЛІТКУ ЖИВЕ?

Микитка, зачудовано дивлячись на велетня, спитав:

— А де ти раніше був? Я тебе ніколи не бачив.

Сніг кивнув головою, від чого здійнялася справжня заметіль:

— Я був далеко. Коли приходить весна й сонце починає щодень дужче припікати, я йду у високі гори. На їхніх вершинах моя вічна оселя. Там я відпочиваю, вигадую нові візерунки для сніжинок, шию святкове новорічне вбрання, вирощую птахів-снігомах. А коли Зима покличе, спускаюся з гір — до вас.

Аліса всміхнулася:

— А я думала, ти в холодильнику ховаєшся!

Сніг підморгнув:

— І в морозиві теж…

Джмелик розсміявся:

— Ну ти й дотепник! Годі вже розмовляти, бо замерзнемо! Ходімо в сніжки грати!

І перший скачав зі снігу тугеньку кульку й запустив нею в Алісу. А дід Сніг, помахавши їм на прощання рукою, нечутними кроками рушив далі. Може, саме до вас.


Інтерактивна версія сюжетної картини та інші матеріали електронного додатка до журналу “Джміль” допоможуть розгорнути цікавий освітній проект для дошкільників і учнів початкових класів “Що особливого взимку трапляється?”. Ви зможете навчити дітей робити віршики чарівними, провести бесіди за зимовими картинами, “увійти” до кожної з них і почути зимові звуки, побачити різноманітні дії, роздивитися в усіх деталях маленьке зимове диво — сніжинку, а ще…

Захопливих вам зимових розваг!

Завантажуйте інтерактивну версію сюжетної картини
“Сніг іде”

Завантажити презентацію для дітей

До скарбнички методиста

Бесіда за сюжетною картиною допоможе ввести дошкільнят та молодших школярів у світ природи, визначити прикмети зими, поговорити про особливості цієї пори року, показати її красу, особливі барви. Така діяльність сприяє збагаченню активного словника дітей, зокрема “зимовими” прикметниками, формує мовленнєву компетентність малят, активізує їхню пізнавальну діяльність, розвиває уяву, спостережливість, увагу, пам’ять.

Сюжетна картина може стати центром інтегрованого заняття з природознавства, розвитку мовлення, української мови, літературного читання, мистецтва, а також допомогти розпочати освітній проект “Здрастуй, Зимо‑чарівнице”. Матеріали для розгортання проекту з дітьми знайдете за посиланням.









<< До змісту номера («Джміль» № 6 /2014)