Мала сцена

Як Зайчик Білявчик знову Русявчиком став


Цієї весни Джмелик, Книжечка, Пензлик та Нотка завітали і до Казкового лісу. Про весняні пригоди його мешканців наші любознайки підготували виставу. Розіграйте її разом з друзями і ви.

Лісова галявина. Праворуч чепурна заяча хатинка та макети голих кущів. З хатинки вибігає Зайчик Білявчик у білому кожушку-кептарику, пританцьовує. Зайчиха притримує його за руку, не пускаючи далі.

Зайчиха. Не виходь сьогодні до лісу, синку. Посидь іще вдома.

Зайчик. Чому, матусю? Надворі ж так гарно, тепло...

Зайчиха. І справді гарно, бо вже весна настала. Але твій біленький кожушок умить хижаки помітять.

Зайчик (уперто). А я не хочу вдома сидіти, хочу гуляти!

Зайчиха. Не вередуй, прошу. Зміниш білий кожушок на сіренький, тоді й гулятимеш.

Похнюплений Зайчик сідає на пеньок. Виходить Їжачок.

Їжачок. Гей, приятелю, добридень тобі! Чого в кущах ховаєшся, на світ Божий не з’являєшся? Ходімо гуляти, весну прославляти.

Зайчик. Та боюся я навіть на галявинку вийти.

Їжачок. Яке ж лихо тебе спіткало, друже? Може, взимку лапки собі пошкодив, коли по кучугурах стрибав?

Зайчик. Та ні, лапки, на щастя, цілі. А от кожушок мій ще й досі біленький. Боюся, Вовк з Лисицею мене враз помітять.

Їжачок. Здається, я зможу тобі допомогти, Білявчику. Приміряй-но мій запасний кожушок.

Дитина-помічник виносить на плічках сіру голчасту накидку їжачка.

Зайчик (одягнувшись). Дякую тобі, їжачку! Ти такий чуйний і щедрий. Будемо разом гратися-розважатися, танцювати й пісеньки співати.

Пісня Зайчика та Їжачка (на музику “Куплетів звірят”, див. додаток).
Виходить Лисиця.


Дізнатися, чи підійшов Зайчику Їжачків кожушок і навіщо йому чекати, доки його шубка стане сіренькою, ви можете з докладного сценарію в рубриці Мала сцена журналу “Джміль”. На сторінках видання ви також знайдете ноти всіх пісень сценарію. Це допоможе розповісти історію Зайчика всім діткам у вашому закладі. Гарної вистави!









<< До змісту номера («Джміль» № 2 /2014)