Художня студія

Барви, подаровані квітами

Літо — час подорожей. Хтось відпочиває на морі, хтось мандрує гірськими кряжами. А Пензлик щороку відвідує в селі свою бабусю. Він залюбки допомагає старенькій на городі, ласує вареничками з вишнями, п’є свіже молоко, купається у ставку і, звісно, багато малює.

І цього літа Пензлик створив чимало гарних робіт! Щодня він знаходив час для творчої прогулянки. Одного разу на світанку він малював, як червоніють помідори на городі, вдень  — як річечка гойдає човен, а під вечір навідався до бабусиного квітника. Яке розмаїття кольорів! Довірливо розгорнула пелюстки ніжна ромашка, тріпочуть легенькі спіднички маків… Пензлик обрав зручне місце, де промені вечірнього сонечка добре освітлювали мольберт, і почав малювати.

Але фарб у коробочці залишилося обмаль, особливо червоної. Певно, не вистачить, щоб завершити картину... Художник сумно поглянув на квіти, розмірковуючи, чи є вихід із цієї ситуації. Раптом квіточка маку, що майже торкалася аркуша на мольберті, зронила одну зі своїх яскравих пелюсточок. Пензлик підняв її й притиснув до майбутньої картини.

— От якби мені дістати барву із цієї квітки! — вигукнув художник.

У відповідь квітка знову хитнулася, наче підтримуючи розмову. Пензлик зрозумів її! Він легенько потер папір пелюсткою — і мак на картині зачервонів так само, як на клумбі.

— Дякую тобі, люба квіточко, — вклонився Пензлик своїй винахідливій моделі. — Тепер я знаю: щоб закінчити цей малюнок, можна попросити барви у чорнобривця й майора, мальви і троянди! Картина вийде надзвичайна! Такої, мабуть, ще не створював жоден митець!

Пензлик спробував малювати пелюстками квіток, які росли у бабусиному квітнику. Це було так дивовижно й цікаво, що він вирішив у Художній студії розповісти всім читачам журналу “Джміль”, як квіти можуть подарувати художникам свої барви. Дізнайтеся про це і ви, дочитавши до кінця статтю в друкованій версії журналу “Джміль”.








<< До змісту номера («Джміль» № 2 /2013)