<< До переліку матеріалів рубрики


Літературна студія

За матеріалами журналу “Джміль”, 2000, № 4

Королівство-невидимка,
або Його Величність Слово

Бесіда з дітьми про зміст слів
(повна версія)

Дітям дуже важко усвідомити те, чого вони не бачать. Саме таким невидимим, але дуже важливим для дітей явищем є мова.

Цей матеріал можна використати на кількох заняттях про слово, щоб через гру та лексичні завдання допомогти дітям систематизувати уявлення про мову і мовлення, підвести до їх усвідомлення лексичного значення слів.


Друзі, уважно подивіться навкруги. Як багато цікавого можна побачити! І що ще важливіше — поговорити про це зі своїми друзями чи батьками: розпитати про незрозуміле, розповісти про те, що захопило та схвилювало. І все це завдяки чарівнику на ім’я Слово.

Уявіть собі, як би люди жили, працювали, спілкувалися, коли б не було мови. Чи могли б вони зрозуміти одне одного? Адже тоді жодна річ, жодна істота, жодне явище не мало б імені. І люди просто не змогли б домовлятися, розуміти одне одного.

Слова можна вимовляти і чути. А ще їх можна написати. Промовляємо: “Матусю! Рідненька!” — й відразу на обличчі з’являється усмішка. Чуємо або читаємо: “Обережно!” — і сприйнявши цей сигнал, уникаємо небезпеки. Словом можна пестити, заохочувати, підтримувати, а можна й налякати, і образити. Отаке воно всемогутнє.

ЯКІ БУВАЮТЬ СЛОВА

Мовленого слова не можна побачити, воно невидиме, але все, що нас оточує, що діється навколо, має свою назву. Тож зручніше вмощуйтеся на стільцях або килимку, і розпочнемо веселе змагання “Хто назве більше слів?”. Кожен з вас має уважно подивитися перед собою і назвати предмети, які бачить. Хто назве більше? А тепер підніміть голови і погляньте вгору. Хто побачить більше предметів там? Молодці! І найскладніше завдання: пригадайте, які предмети розміщені позаду вас. Хто назве більше слів, той і переможе.

Словами ми позначаємо не тільки предмети, а й різні дії. Починаймо гру “Слухай команду”, і ви самі в цьому переконаєтеся. За допомогою лічилки визначте ведучого, який даватиме команди (марширувати, присідати, плескати в долоні, махати руками, ворушити пальчиками, нахиляти голову тощо). Але виконувати їх слід тільки у тому разі, коли ведучий вживатиме перед ними “чарівні” слова “будь ласка”. Отже, увага! Починаймо.

Правда, весела в нас вийшла гра? А тепер треба трохи розім’ятися. Вирушимо разом з поетами на веселу прогулянку і долучимося до зимових забав.

На санчатах

Вихором клубочиться
З-під санчаток сніг,
Стелиться веселий
Над рікою сміх.
Полозками весело
Креслиться гора,
З морозенком дружить
Жвава дітвора.
Сяду на санчата
Під веселий сміх,
А назустріч — вітер!
А назустріч — сніг!
Володимир Мордань


Гра в сніжки

На галяві край доріжки
Полетіли влучні сніжки,
І почався білий бій,
Закрутився у сувій.
Закрутився, покотився,
Під горою зупинився.
Зверху сніг і знизу сніг,
І ніхто впізнать не міг,
Де чиї стирчали ніжки.
Ой, весела гра у сніжки!
Платон Воронько

► Якими словами можна передати дії дітей під час гри у сніжки? (Кидають, ліплять, піднімають, прицілюються, замахуються, качають).

► Як ви зрозуміли слова “полозками весело креслиться гора”? Скажіть про це по-іншому.

А зараз ми з вами створюватимемо “Німе кіно”. Кожний по черзі виконуватиме певні рухи, а всі інші спробують здогадатися, що він робить, і назвуть цю дію словами. Чи зможете ви показати, наприклад, як їсте морозиво, мерзнете на холоді, тихенько прочиняєте двері, йдете, скрадаючись, щоб ніхто не почув, витираєте рушником голову, дивитеся на себе в дзеркало, приймаєте гіркі ліки, відганяєте муху? Нам із Джмеликом чути аж сюди, як весело ви смієтеся, граючи в цю гру.

У Королівстві слів є також слова, якими визначають колір, розмір, смак, форму предметів. Ці слова допомагають нам знайти серед багатьох предметів саме ті, які нам потрібні, бо вони позначають їхні властивості.

Подивіться, яка чудова квітка виросла на сторінці. Намалюйте ще кілька таких квіток. Серединка першої нехай буде жовтого кольору. На її пелюстках намалюйте або запишіть слова — назви предметів, що мають жовтий колір. Давайте пригадаємо ці слова: кульбабка, сонечко, курча, лимон, яблуко, листок... Жовтими можуть бути також ґудзики, очі у кота. Можливо, ви пригадаєте й інші предмети. У серединці другої квітки намалюйте кухлик з медом. Це означає, що на її пелюстках треба намалювати або написати “солодкі” слова. Хто назве їх більше? До третьої квітки треба вписати тільки ті слова, що позначають великі за розміром предмети або істот. А четверта — для назв легких предметів. Усі слова дуже важливі. Як би ви, наприклад, у крамниці пояснили продавцеві, яку саме машину або ляльку хочете придбати — велику чи малу, червону чи синю, пластмасову чи металеву, якби у мові не було потрібних слів?

Уявімо, що, опинившись у Королівстві слів, ми зустрілися з багатьма його мешканцями і побачили, що серед них є “старші” й “менші”. От скажіть, яке слово “старше” над словами диван, стіл, стілець, шафа? Так, меблі.

А що тут відбувається? Виявляється, “старші” слова розгубили своїх “менших”. Допоможіть їм знайти одне одного — доберіть слова до таких груп, які ми називаємо овочі, іграшки, дерева, солодощі. Усе це можна за бажання і намалювати, як зробив наш художник.

ГАРНІ СЛОВА

Є у цьому Королівстві дуже гарні, ніжні слова. Вам вони теж траплялися, коли ви слухали вірші, описи природи, казкові історії. Ми чуємо їх, і відразу перед очима постають яскраві картини природи, що їх зобразив для нас письменник. Послухайте вірші, які ми з Джмеликом для вас підготували, і спробуйте уявити все те, про що в них розповідається.

Срібні дерева — срібне гілля.
Сріблом пухнастим вкрита земля.
Срібний-пресрібний ліс приберіг
Для білоньки срібної срібний горіх.
Леонід Первомайський

► Як ви вважаєте, діти, чому поет так часто повторює слово “срібний”? (Для того, щоб ми уявили, як іній змінив, зачарував усе навколо, зробив білим, пухнастим і блискучим — казковим).

► Знайдіть у вірші, що саме посріблила зима. (Гілля, дерева, землю, ліс, білку).

Пухові шапочки

Білий сніг — холодний пух —
Побілив усе навкруг.
Вітерець пушок збирає,
Гарні шапочки сплітає:
І дубкам, і грибкам,
І березам, і кленкам.
А малій Ганнусі
Шапочку плете бабуся.
Василь Заєць

► Чи ви зрозуміли, які шапочки сплітає зима деревам?

► А як по-іншому можна сказати про вкриті снігом дерева, кущі? (Наче в шубках, як у білих хустках, закутані, укриті).

Бачите, виявляється, не тільки поети добирають гарні слова й вирази, ви теж умієте знаходити і навіть самі придумувати їх.

Під снігом (уривок)

Віє метелиця,
Крутиться-мелеться,
Котиться полем у млі:
Килимом-хусткою падає, стелиться
Сніг по замерзлій землі...
Григорій Чупринка

Дивна дивина. Ми сидимо собі у кімнаті, слухаємо вірші, а чарівний художник Слово малює перед нами різні картини. Ось мете метелиця, завиває вітер, білим-білісіньким зробилося поле...

► Спробуймо під музику показати заметіль. Ми будемо сніжинками, що їх носить вітер. Якою має бути музика — спокійною чи тривожною, повільною чи швидкою?

Слово допомагає нам не тільки уявити, побачити, як оживає природа, змінюються її кольори, а навіть почути її звучання. Послухайте уважно оповідання Василя Олександровича Сухомлинського, і ви також станете свідками дива.

Як дзвенять сніжинки

Це було зимового вечора. Сонце сховалося за обрій. Зарожевів сніговий килим. Стало тихо-тихо. Замерехтіли зорі в глибокому небі.

Раптом з півночі насунула чорна хмара. Пливе над снігами. Потемнів лісовий килим. Падають сніжинки на землю. Тихо лягають на поле, на ліс, на дорогу. Я прислухаюся до тихого снігопаду і чую ніжний дзвін. Немов десь далеко-далеко бринить, видзвонює кришталева чаша, до якої торкається срібний молоточок.

Що це воно дзвонить? Іду, прислухаюся. Дзвін лине від маленької ялинки, що росте у нас на подвір’ї. Вслухаюся і дивуюся. То дзвенять маленькі сніжинки. Висять на ялинкових гілочках, доторкаються одна до другої, немов срібні дзвіночки. І дзвенять, дзвенять, аж місяць прислухається.

РІЗНІ СЛОВА

Людина, яка вільно володіє рідною мовою, може переконати будь-кого, цікаво розповісти про що захоче, зрозуміє все, про що говорять або пишуть інші, а отже, вона здатна навчитися будь-якої справи, зробити цікавим і власне життя, і життя людей навколо. Ось послухайте розповіді двох хлопчиків і самі зробіть висновок про те, хто з них володіє мовою, а хто ні.

Мишко і Василько у вихідні побували у зоопарку. Найбільше сподобалися їм веселі мавпи. Наступного дня хлоп’ята розповідали своїм друзям у дитячому садку про цікаву прогулянку. Ось що розповів Мишко:

— Там я побачив мавпу. Вона пішла і взяла цукерку, а потім пішла і сіла на гілку, розгорнула її. А друга мавпа пішла і стала просити собі ласощів. Ми теж її пригостили. Тоді вона, хитра, пішла до тієї і відібрала ще й ту цукерку. А та мавпа пішла в куточок і образилася. А друга пішла і пожаліла її. І вони обнялися і разом пішли гойдатися.

А ось як про цю пригоду розповів Василько:

— У великій клітці ми побачили двох мавп. Одна була велика і сувора, а друга — молоденька і весела, непосидюча. От маленька підбігла до нас і стала просити чогось смачного. Її мордочка була така кумедна і жаліслива... Ми розсміялися і дали їй цукерку. Вона, підстрибуючи, подалася в куточок і почала розгортати цукерку. Відразу її не з’їла, а розглядала, милувалася на обгортку і щось радісно белькотіла. А стара мавпа посиділа-посиділа, потім попленталася до нас і теж почала просити гостинця. Щойно отримала цукерку, одразу ж її зжувала. Розкуштувала. Бачить, що більше не даємо, швиденько підбігла до малої, відібрала в неї цукерку і хутко з’їла. Мала мавпочка так образилася, що забилася в дальній куточок і затулила руками мордочку. Стара бачить, що та плаче, пожаліла — підлізла до неї, обняла, пригорнула до себе. Нам так смішно було спостерігати за ними!

— То чия розповідь вам більше сподобалася? Ми із Джмеликом переконані, що Василькова, бо в Мишковій тільки й чути два слова — пішла і взяла. А Василько так цікаво розповідав, що ми уявили собі сценку з мавпочками, наче самі побували в зоопарку.

ЯК СКАЗАТИ ПО-ІНШОМУ?

А ви вмієте про одне й те саме сказати різними словами? Давайте спробуємо. Ми промовлятимемо слово чи вираз, а ви доберіть до нього синоніми.

Швидко бігти, поспішати — мчати кулею, летіти стрілою, нестися стрімголов.

Барабанить дощик у віконце — стукотить, ллє, шелестить.

Прийшла зимонька-зима — настала, почалася, примандрувала.

Думати — розмірковувати, гадати, міркувати, мізкувати.

“СОЛОДКІ” СЛОВА

► Пригадайте, хто з ваших улюблених казкових персонажів найбільше полюбляє солодощі.

► Що означає слово “ласунка”?

► Хто назве найбільше “солодких” слів? (Цукор, цукерки, печиво, тістечка, торти, варення, мед, узвар...).

► Що може бути солодким, окрім ласощів?

► Як ви розумієте вираз “солодкий голосок”?

► Пам’ятаєте, як хвалила лисиця ворону у байці? Чи зможете ви таким лагідненьким, приємним голоском вимовити: “Ой, кумонько, яка ви гарна!”? Спробуйте.

► “Солодкі” слова — які вони?

► Коли і кому їх промовляють?

Це можуть бути лагідні, ніжні, приємні слова, які говорять тому, кого дуже люблять. Чи часто ви промовляєте лагідні слова до своєї матусі або бабусі? Заплющте на мить очі й подумайте, що ви скажете їм сьогодні, прийшовши додому. Бабуся промовляє до свого онучка “Мій солоденький!”, тому що любить його, а зовсім не тому, що малюк насправді солодкий. Але “солодкі” слова інколи бувають і не дуже лагідними — наприклад, коли їх вживають нещирі люди, підлабузники для того, щоб задобрити когось і мати з того користь.

► Чи можете ви навести приклад такого вживання “солодких” слів?

ЩЕДРІ СЛОВА

Діти, пограймо в цікаву гру, яка називається “Розвідники”. Пройдіться по кімнаті й знайдіть усе, що можна назвати словом ніжка або нога. Подивіться уважно — може, вам пощастить знайти “ніжки” на цих малюнках.

Бачите, як багато цікавих знахідок! Виявляється, ніжки є у стільця, стола, ліжка, людини, тварини, грибка, квітки, дерева, вази, капустини, навіть у літер і цифр. Он яке багатозначне слово ніжка! Ви зрозуміли, що воно означає у кожному випадку? Загалом же це — опора, те, на що спираються. А тепер послухайте загадки і знайдіть відгадки, які теж так чи інакше стосуються слів нога, ніжка.

Все життя одна одну обганяють,
а випередити не можуть. (Ноги).

На одній нозі стояла, сто сорочок на собі тримала. (Капустина).

Стоїть при дорозі на одній нозі.
І шапочку має, та нікого не вітає. (Гриб).

Хто з хвостиком і з вушками?
В кого лапки з подушками?
Як ступає, ніхто не чує. (Кіт).

Можу довго по доріжці на одній
крутитись ніжці,
А спинюся хоч на мить — враз лягаю відпочить.
(Дзиґа).

В нього рук багато, а нога — одна.
Пишне, пелехате... Хто його не зна?
(Дерево).

В багатьох випадках слова нога чи ніжка можна замінити іншими.

► Поміркуйте, як інакше можна назвати ніжку в квітки. (Стеблом). А в дерева? (Стовбуром).

► Як називається ніжка тварини? (Лапка).

► А ніжка в меблів? (Підставка).

Дуже цікаво знаходити багатозначні слова та омоніми, тобто слова, які зовні схожі, але значення мають різні. Якщо вам сподобалося, тоді пограємо ще. Подивіться уважно на ці малюнки і відгадайте, яке багатозначне слово об’єднує всі зображені на них предмети.

► Яке слово ми задумали? (Ніс).

А тепер я назву вам кілька інших слів. А ви на своїх аркушах намалюйте або напишіть назви предметів, які ми називаємо цими словами. Позмагаймося, хто більше предметів пригадає і намалює. Такі ігри, друзі, не тільки цікаві, а й дуже корисні, адже людина, яка знає багато різних значень слів, зможе цікаво, точно, красиво розповісти про все, що захоче. Ось мої слова: вуса, вухо (вушко), ніс (носик), шапка.

ДИВНІ СЛОВА

Послухайте вірш Олега Орача і спробуйте знайти там вислів, який збентежив хлопчика, примусив його замислитися.

Грамотій

Ти в нас грамотний такий! —
Хвалить мене мама.
Тільки хто ж чита книжки
Догори ногами?
Книгу я кручу — дива!
Не збагну нічого.
Де у книжки голова?
Де у книжки ноги?

А ви самі зрозуміли, що ніяких ніжок у книжки не буває? Просто є такий вислів: “тримати догори ногами” (або ще кажуть “догори дригом”), тобто перевернутим, а хлопчик цього не знав.

Ми із Джмеликом ще кілька цікавих висловів для вас підготували. Є правило: щоб зрозуміти такі вирази, не треба з’ясовувати значення кожного окремого слова, а слід тлумачити вислів загалом. От, наприклад, що мають на увазі, коли кажуть, що від гарної картини очей не можна відірвати? Як про це сказати інакше? А як ви розумієте вислів “їсть, аж за вухами лящить”? А що означають слова “як вітром здуло”? Скажіть про це інакше.

От, друзі, ми й побували з вами у Королівстві слів. Скільки цікавих, гарних, дивних, різних мешканців живе там! І кожен з вас може створити своє королівство. Чим більше слів знатимете, тим могутнішими королями можете стати. Нехай так і буде. До зустрічі, дорогі наші друзі, тепер уже в новому році!


Студію вела Наталя Гавриш

Малювала Ганна Лапа


До скарбнички методиста

У матеріалі ви знайдете бесіду з дошкільниками й учнями молодших класів за зимовими віршами сучасних українських поетів про мову і мовлення, лексичне значення та емоційне забарвлення слів, а також цікаві малюнки, ігри, завдання, вправи. Художнє слово стимулює мовленнєву активність малят, допомагає поповнити їхній активний словник, ознайомлює з особливостями української мови, діти набувають навичок творчого розповідання. Така робота розвиває мовлення і образне мислення малят, активізує їхню мовленнєву творчість, допомагає навчити дітей цікаво, образно, зрозуміло і дотепно виражати словом свої думки.











<< До переліку матеріалів рубрики