Перемога неминуча! Настане мир. Все буде Україна!  

Найкраща квітка весни

Інтерв’ю у весняних квітів

(розширена версія)

Збираємося на бал весняних квітів

Нарешті після зимового сну все прокинулось, ожило й розквітло, заряхтіло різними барвами. Відпочивши за зиму, накопичивши сили та енергію, комахи повернулися до своїх буденних справ. Хтось розбудовує мурашник, хтось полетів по нектар, хтось запилює квіти, хтось рятує листочки, що їх обсіла тля. І лише дядько Джміль сидить задуманий на гілці жасмину і весь час щось дзижчить собі під носа...

— Доброго ранку, дядечку Джміль, — сказав маленький Джмелик, підлетівши до нього. — Ви вже, бачу, котрий день сидите такий... заклопотаний. Чи не можу я вам допомогти?

— Не знаю, що тобі й сказати, племіннику. Є у мене мрія — зняти фільм про найкращу весняну квітку. Стільки часу вже витратив на пошуки головної героїні, та все марно. Щоб знімати фільм про квіти, потрібно багато знати про їхнє життя. Хотів узяти інтерв’ю в однієї квітки, але вона ще не прокинулась. Домовився з іншою, та поки збирався — вона відцвіла. Третя взагалі стулила свої пелюсточки, бо саме збиралося на дощ. Вони дуже примхливі, ці квіти. Але які ж гарні! Очей не одведеш від них. А запах... Їхні чарівні пахощі остаточно переконали мене у неповторності цих красунь. І так мені хочеться здійснити свою мрію! — зітхнувши, промовив дядько Джміль.

— Не сумуйте, дядечку! Я вірю, ви знімете свій фільм. Щороку в один з днів весни поет Метелик влаштовує у себе на галявині бал весняних квітів. І цей день саме сьогодні. Ми той бал відвідаємо і попросимо Метелика, щоб познайомив нас з кожною квіткою. Так ми зможемо дізнатися від самих красунь багато таємничого і цікавого про них, а потім уже й вибрати з‑поміж них найчарівнішу квітку.

Дядько був задоволений пропозицією племінника і хутенько полетів по свою кінокамеру. Невдовзі вони вже були на балу.

► А ви готові разом з дядечком Джмелем вирушити на бал весняних квітів і взяти у них інтерв’ю?

Інтерв’ю з весняними квітами

Підсніжник

Першими старий Джміль з племінником зустріли ніжного тендітного Підсніжника. Він виставив свою білосніжну голівку назустріч весняному сонечку, всміхався його лагідним променям, жадібно вбираючи тепло, все вище й вище піднімаючи свою голівку на тоненькій ніжці. Біля стебельця вже й два тоненькі листочки зазеленіли...

— Взимку, коли ще гуляє світом хурделиця та шаленіють тріскучі морози, під зимовою ковдрою невпинно нуртує життя — то ми, Підсніжники, набираємося сили в матінки землі. Досить сонечку розтопити в мене над головою сніг, як я відразу ж заявляю про себе: ось я! Мене називають квіткою надії. Я росту в широколистяних лісах, а цвіту з кінця лютого аж до квітня. Але люди не бережуть нас, і нам загрожує зникнення. А шкода! Я дуже хвилююся за всіх нас, Підсніжників. Дуже хотілося б, щоб люди залишали нас квітувати у природі, де наше життя набагато довше, аніж у вазі на столі. Відцвівши на рідній галявинці, ми оживаємо й наступного року...

Закінчивши свою розповідь, Підсніжник сумно похилив свою голівку, бо вже відцвітав.

► Чому на весняному балу ми зустріли Підсніжника першим?

► Роздивіться фотографії Підсніжника, пригадайте, яким ви його бачили. Опишіть цю квітку. Доберіть якомога більше яскравих слів.

► Помилуйтеся Підсніжником. Розкажіть, чому ви вважаєте його гарним.

► А про що Підсніжник забув розповісти?

Розкажіть дітям, що в Черкаській області (Чигиринське та Кам’янське лісництва) є урочище Холодний Яр, а в ньому — унікальна галявина підсніжника складчастого, який занесено до Червоної книги України. Цей вид підсніжників в Україні можна зустріти ще тільки в горах Криму.

► Чи можна побачити Підсніжника влітку? Чому?

► Як ми маємо оберігати ці квіточки? Чому квітувати в природі їм краще, ніж у наших вазах?

► Про що б ви хотіли запитати Підсніжника? Як ви гадаєте, що він відповів би на ваші запитання?

Нарцис

Джмелі полетіли до красеня Нарциса.

— Я одним із перших розквітаю на присадибній ділянці. В Україні нас, Нарцисів, росте лише чотири з сорока видів. А от у греків ми завжди були улюбленими квітами.

Я — Нарцис букетний, а онде, трішечки далі від нас, Нарцис поетичний. Природа наділила нас лікувальними властивостями: у наших цибулині й листках містяться речовини, що допомагають лікувати захворювання бронхів та легенів, — завершив Нарцис розповідь про себе і свій рід.

► Продовжте розповідь Нарциса.

► Чим різні види Нарцисів відрізняються один від одного?

► Якою здалася вам ця квітка? Опишіть її, доберіть яскраві поетичні слова.

► Як ви гадаєте, з якими квітами дружить Нарцис?

► Чи тільки на присадибній ділянці можна зустріти Нарцис?

Розкажіть дітям, що в Українських Карпатах біля міста Хуст є Долина нарцисів, де з давніх‑давен милують око дикі нарциси і ще 400 видів рослин, серед яких є дуже рідкісні.

► Коли можна зустріти цю квітку, і як познайомитися з нею?

► Про що б ви хотіли дізнатися особисто у Нарциса? Як ви гадаєте, якою була б його розповідь?

Тюльпан

—  Я той, що підкорив увесь світ, — гордовито промовив Тюльпан, коли дядько Джміль підлетів до нього зі своєю камерою. — Я родом з Голландії, а моя назва походить від слова “тюрбан” — мабуть, тому, що мої пуп’янки трохи нагадують цей головний убір.

Свого часу наші цибулини рятували голландців від голодної смерті. Давно‑давно, кілька віків тому, в Голландії нами дуже захоплювалися. На що тільки не вимінювали, яких тільки грошей не платили за одну‑єдину цибулину! Уявіть собі, скільки вона коштувала, якщо за неї давали два вози ячменю, чотири вози жита, чотири вівці, чотири бочки олії, костюм, розшитий сріблом, ще й кухоль на додаток. Ми уславили Голландію на весь світ дивовижними кольорами та формами наших квіток. Навіть модельєри оздоблювали свої костюми візерунками з зображеннями Тюльпанів. Серед художників ми теж уславились як квіти весни, чистоти й щастя. Була навіть створена школа малювання квітів, у якій ми посідали перше місце. Нами завжди захоплювались композитори, поети, своєю красою ми надихаємо їх на творчість. Нас оспівували в піснях і поемах, про нас склали багато розповідей та казок.

— Так, так, — підтвердив Метелик, що опинився поряд у цей час. — Я чув легенду, в якій розповідалося, що в пуп’янку Тюльпана певний час перебувало людське щастя. Ніхто не міг дістатися до нього, бо він був щільно стулений. Ішли до тюльпана й старі, й молоді, та щастя не давалося в руки нікому. Та одного разу біля Тюльпана проходила жінка з маленьким хлопчиком. Вона давно мріяла подивитись на квітку, але й на думці на мала, що пуп’янок відкриється для неї. Аж раптом хлопчик вирвався з материних рук і підбіг до квітки. І сталося диво — пуп’янок розкрився. Квітка відгукнулася на дитячий сміх — розкрила свої пелюстки. Ця легенда про те, що саме дитинство — та пора у житті, коли нам так просто всміхається щастя.

Дуже сподобався Тюльпан дядечкові Джмелю та його племіннику.

► Де і коли можна зустріти Тюльпан?

► Як ви гадаєте, який у нього характер? На яку квітку він найбільше схожий за характером?

► Чи сподобався вам Тюльпан? Чому?

► Чи всі Тюльпани однакові? Чим відрізняються? Що в них спільного?

► Які Тюльпани подобаються вам найбільше? Чим саме? Опишіть їх, доберіть яскраві поетичні слова, щоб передати красу і незвичайність цієї квітки.

► На що схожий Тюльпан? З чим би ви його порівняли? Як ви думаєте, яке порівняння йому найбільше сподобалося б? Чому?

► Чи повним вийшло інтерв’ю джмелів з Тюльпаном? Про що б ви ще хотіли запитати цю квітку? Коли варто це робити?

Братки

А через мить увагу джмелів привернули Братки, такі схожі між собою й водночас такі різні за кольором. Вони зібралися гуртом у маленьку клумбочку і про щось весело гомоніли.

— Вітаємо зі святом весни, шановні добродії! — сказали Братки, коли джмелі підлетіли до них. — Ми чули, що ви збираєте матеріал для фільму. Тож радо розповімо вам про себе. Ми — родичі фіалки. Люди вивели вже дуже багато сортів Братків, і тому тепер ми різноколірні. Квітнемо ми з квітня і аж до самої осені. Люди давно нас запримітили і вважають квіткою молодості та кохання.

У давнину нашими квітами дівчата прикрашали своє вбрання. Проте і сьогодні ми даруємо радість і весняний настрій кожному, хто дивиться на нас. На виставках квітів ми завжди посідаємо призові місця. І ми можемо порадувати кожного, хто тільки забажає. Треба лише висадити наші маленькі кущики на городі чи клумбі або навіть у ящику на балконі, й через деякий час ми звеселятимемо своїм різнобарв’ям усю родину.

► Чому ці квіти називають Братками?

► Пригадайте, яких кольорів вони бувають.

► Чим Братки відрізняються від усіх квітів, з якими ми щойно розмовляли?

► Як ви гадаєте, який у них характер? Що вони полюбляють?

► Пригадайте, чи є у Братків родичі, що живуть на лузі та в лісі. Які вони? Чим відрізняються від своїх садових родичів?

► Яка народна назва Братків?

► Що Братки забули розповісти про себе? Запитайте у них про те, що вас особливо цікавить. Як ви гадаєте, якою буде їхня відповідь?

Примула і Первоцвіт

Примула	Первоцвіт

А ще ми пропонуємо вам звернутися до золотих ключиків весни. Саме о цій порі, коли повітря насичене пахощами медун‑трави та черемхи, ви легко відшукаєте їх — вони десь поруч.

— Що це за ключики? — спитав Джмелик у Метелика, котрий, як стверджували комахи, все знає.

— Ми ж цікавимось тільки квітками, — стиха промовив дядечко Джміль.

— То це і є квіти, — відказав Метелик, — тільки називають їх “ключиками весни”. А ймення їхні — Примула та Первоцвіт.

— Так, це правда, — заговорила Примула. — Ми вказуємо на заховані скарби землі. За давньогрецькою легендою богиня весни Фрея мала різнобарвне намисто — веселку надзвичайної краси. А на намисті в неї висіли золоті ключі, які, коли богиня нахилялася, торкалися землі й “відчиняли” її для весняного тепла. Тоді земля розквітала і відкривала свої багатства. Там, де до землі торкалися золоті ключі веселки, виростали грона наших квіток, подібні до дзвоників. Назва “примула” походить від латинського слова прима, що означає “перший”. Нас існує 600 видів по всьому світу, а в Україні росте дев’ять з них. Ми дуже полюбляємо схили лісів, ростемо на городах, висаджують нас і на клумбах. Ми визнані медициною лікарськими, бо наші листочки містять багато вітаміну С — більше, ніж апельсини, смородина та яблука. Наші квіти — надійний засіб для лікування кашлю, головного болю, безсоння. У деяких країнах примулу додають у салати і супи. Ми квітуємо з квітня до червня. Люди дуже люблять нас і вивели багато сортів з квітками різних форм та кольорів — від жовтого до бордового й фіолетового.

► Опишіть Примулу і Первоцвіт. Знайдіть гарні поетичні слова‑прикраси.

► Роздивіться фотографії. Чим схожі Примула і Первоцвіт? Чим відрізняються?

► Чому ми познайомилися з ними разом?

► Де можна побачити Первоцвіт у природі?

► Як ви гадаєте, який характер у Примули? Який у Первоцвіту?

► Первоцвіт нічого про себе не розповів. Що б ви розповіли про нього? Чим особлива ця квітка?

► А про що б ви запитали Примулу? Як ви думаєте, як вона відповіла б на ваші запитання?

► Які лісові весняні квіти схожі на Примулу та Первоцвіт?

Фіалка

Подякувавши Примулі, наші знайомці сіли перепочити у холодочку. І раптом вітерець доніс до них дивовижний, незрівнянний ніжний запах фіалки — лілової квітки із соковитим яскраво‑зеленим листям.

— Я скромна дочка свого лісу, — привітно всміхнулась Фіалка. Мої колір і запах з давніх‑давен привертали увагу багатьох народів світу. Греки полюбляли прикрашати букетиками фіалок вбрання, зачіски, оселі, а на день весняного свята кожного року одягали фіалковий вінок трирічним дітям — на знак того, що їхні безтурботні роки минули і віднині вони стають маленькими громадянами. Не менш, ніж греки, уподобали фіалки італійці. Жодна радісна подія в їхньому житті не минала без фіалок, а місто Генуя навіть карбувало мій портрет на своїх монетах. Німці й донині, побачивши мене, тішаться, як діти: варто розквітнути першій фіалці, всі — старі, й молоді — тут‑таки починають танцювати і співати. Всі радіють нагоді вийти з тісних задушливих приміщень, зібратися разом, подихати свіжим повітрям, помилуватись пробудженням природи. Французькі поети склали про мене багато віршів і завжди вважали символом скромності та чистоти. Використовують мій запах і для виготовлення різних парфумів, що їх так полюбляють жінки та дівчата.

Дядько Джміль так заслухався, що мало не впав з травинки поряд з квіткою. Розповідь дуже сподобалась йому, і він замріявся. Але Метелик почав квапити комах: бал завершувався, а вони не встигли взяти інтерв’ю ще в одної квітки.

► Опишіть Фіалку. Доберіть влучні слова‑прикраси.

► Чому цю квіточку вважають скромною?

► Якою вона здалася вам? Чому?

► Чим вам сподобалася ця квітка? Похваліть її!

► Ви, мабуть, помітили, що Фіалки зазвичай ростуть веселими галявинками. Дуже зрідка ця квітка буває самотньою. Чому Фіалка така компанійська?

► На які квіти вона схожа? З якими сусідить у природі?

► Як ви думаєте, про що говорять квіти? Що їх цікавить?

► А чи можна побачити Фіалку влітку? Як її помітити?

► Про що ви хотіли б поговорити з Фіалочкою? А що вона вам відповіла б?

Незабудка

— Вона — як блакить весняного неба, — розповідав іще про одну квіточку Метелик, поки вони летіли на інший бік галявини, до маленького озера. — Щиру блакить подарувала їй матінка природа, неначе всю свою одвічну чистоту хотіла перелити в цю невеличку квіточку. І справді, підлетівши до неї, вони побачили звернуті до неба маленькі голівки та блакитні оченята, які проникливо дивилися, випромінюючи хвилі тепла, ніжності й ласки.

— Усюди, де я росту, моє ім’я вважається символом вірності, пам’яті, вічного кохання. Коли люди перед розлукою дарують коханим букетики Незабудок, то вони — так каже легенда — завжди пам’ятатимуть один одного і неодмінно зустрінуться.

Ми, Незабудки, ростемо невеличкими галявинками, полюбляємо відкриті сонячні місця. Садоводи‑любителі шанують і плекають нашу сімейку. А ще я цінна лікарська рослина. Відновлюю сили людини після тяжких хвороб і виснаження. Ми швидко в’янемо в букеті, проте довго променітимемо блакитними килимками біля віконечка або понад доріжкою, що веде до рідної домівки, і довго будемо радувати вас своїм блакитним сяйвом.

► Опишіть Незабудку. Яка вона? Які слова‑прикраси найкраще розкажуть про неї?

► Чи зустрічалися ви з Незабудкою особисто? Де саме? Коли?

► З якими квіточками Незабудка може погомоніти?

► Чим Незабудка подобається вам? Помилуйтеся цією квіточкою!

► Що ви можете додати до розповіді квіточки? Чим вона особлива?

► Про що б ви хотіли дізнатися особисто в Незабудки? Як ви думаєте, якою була б її розповідь?

Післямова

Скінчився бал. Сонечко золотою тарілочкою закотилося за обрій. Стихла музика, яку виконував оркестр цвіркунів. Запрошені в гості бджоли, бедрики, метелики та інші комахи полетіли по своїх домівках, і тільки місячне сяйво розливалося над галявиною, освітлюючи краплини роси, що вже з’явилися на травичці й пелюсточках квітів. І лише дядько Джміль ніяк не міг заснути, перебираючи в пам’яті яскраві події та враження дня, що минув.

— Але ж вони всі — зірки, всі неповторні й чудові! Всіх їх я покажу у своєму фільмі — романтичність, поетичність і казковість кожної квіточки. Нехай же квітнуть вони буйним цвітом, прикрашаючи кожен куточок нашої рідної матінки Землі!

► У яких весняних квітів джмелі не взяли інтерв’ю? Як ви думаєте, чому?

► Коли ці квіти можна зустріти і поговорити з ними?

► Де їх можна знайти?

► Про що б ви хотіли у них запитати? Обов’язково візьміть у них інтерв’ю!

► Як ви гадаєте, чому ми маємо берегти квіти? Як саме?

► То чи можна визначити найкращу весняну квіточку? Чому?

З вами подорожували Ірена і Володимир Котлярови

Більше дізнатися дітям про весняні квіти допоможе електронний додаток до журналу “Джміль” — “Весняні квіти. Добірка задач”

Залиште адресу своєї електронної пошти, і ми повідомимо вас, коли на сайті з'являться нові публікації та електронні додатки для завантаження.

Email: